Мама сына (3 года), беременна (17 нед.)

Батьки не аніматори для своїх дітей

У батьків звісно ж багато функцій та обов’язків, але серед них немає зобов’язання розважати дітей 24/7 з перервою на сон.

Я дуже багато чую історій і скарг, про те, що батьки (в основному мама, що перебуває більше часу з дитиною), не можуть вдома нічого зробити- ні їсти зварити, ні працювати. «Дитина висить на мені, хоче тільки зі мною бути і гратись. Щоб хоч щось зробити, я мушу поставити їй мультики.»

Погана новина - у більшості випадків, це ви так привчили дитину своєю доступністю 24/7 для неї. (мова не йде про дітей з особливими потребами і психічними хворобами)

Хороша новина - вам абсолютно не обов’язково це робити 😉 так, що якщо вам не цікаво грати в ляльки з дитиною - це нормально! Ви дорослий 😉 якщо ви відчували провину ще і за це, то перестаньте прямо зараз ;)))

Так, немовляті дорослий таки потрібен постійно, але вже з моменту самостійно ходіння, дитина починає дуже активно досліджувати світ навколо і достатньо довгий час може займатись своїми справами.

В цей час що важливо?

- Якомога довше уникати цифрового світу (планшети, телефони, комп’ютери тільки для батьків, якомога довше!). Мультики - це цінний козир, що дістається з рукава в особливі моменти (важливої розмови по роботі наприклад). Чим раніше почнете його використовувати, тим меншу ціну він має.

- Зменшити чи зовсім прибрати іграшки на батарейках, що дзвенить, мерехтять і зводять з розуму нормальних людей 😉

- З раннього віку привчати дитину, що у вас є свої справи, і в цей час ви робите те, що вам треба. Навіть якщо дитина обурюється і кричить. І тут важливий аспект - ваше «треба» значить треба. Якщо ви прогинаєтесь під натиском і криками і відмовляєтесь від своїх потреб, то дитина чітко усвідомить, що вас можна продавити і буде це робити неодмінно. Якщо ж ваше ні значить ні, то ви задаєте чіткі кордони і дитина знає хто головний. Спочатку платнка очікувань низька і ваші справи можуть бути на 5 хв, поступово збільшуйте цей час. Після успішної операції дайте якісний час разом, з акцентом, що завдяки тому що мама (чи батько) зробили те, що було треба, з’явився час на спільну гру і хай дитина вибере активність для вас.

- Не займайте дитину, не відволікайте її, коли вона зайнята самостійною грою. Самостійна гра це найкращий ранній розвиток дитини. Також це ваш золотий час та інвестиція в майбутнє. Не перебивайте процес творення фантазій.

- Показуйте приклад, що ви теж вчитесь чомусь новому (в роботінаприклад). І для цього вам потрібен час. Не все ви можете робити разом. Не все у світі цікаво вам обом. Це нормально.

- Співчувати дитині і ніколи не забороняйте тілесний контакт. Дитина має право сумувати і обурюватись з приводу того, що у батьків є інші справи окрім неї. Дитина може бути біля вас, займатись поруч з вами, якщо хоче.

- Використовуйте годинник і вчіть плинності часу. Маленькі будильники або додатки на телефоні, що візуально показують скільки часу залишилось до того, як ви звільнитесь. Або, коли ви граєте, скільки часу залишилось до кінця гри, коли ви підете по своїм справам.

- Познайомте дитину із світом книги з самого раннього віку і в майбутньому дитина зможе 30-40-60 хвилин роздивлятись їх ще до того, як навчиться читати. І це ще один найпотужніший стимулятор раннього розвитку.

- Не давайте доступ до всіх іграшок та книжок одночасно, видавайте один набір, потім інший. Коли усе навалено хаотично, дитина втрачає цікавість до всього. Ховайте старі набори іграшок, потім вони будуть знову новими. Це дасть ва час.

- Розвайте терпіння і можливість чекати. У дитини - терпіння дочекатись того часу, коли ви звільнитесь, а у вас - того часу, коли дитина напрацює цей навичок 😉 це все відбувається не одразу, але воно того варте.

Дуже часто ми ловимо себе на гачок «найкращий батько року», коли ми хочемо дати найкраще дітям і розвинути їх в усі боки одразу і з самого малечку. І це природній потяг, який ми повинні задовольняти з мудрістю. Коли дитина цілий день зайнята запланованими активностями і гуртками і не має того часу, коли вона сумує і не знає чим зайнятись, то ви перетворюєтесь на менеджера ваших дітей, а ваша дитина не навчиться знаходити собі самостійно заняття. Іноді найкращий розвиток це просто не чіпати дитину і не виконувати всі її забаганки, так формується світ фантазій і уяви.

А якщо у ж нас не буде особистого часу на власні справи, то скоріше за все, ми будемо робити свої справи паралельно з грою з дитиною, дивлячись одним оком в телефон чи комп, не будучи повноцінно в контакті з дитиною, а вони це прекрасно відчувають. Крім того, буде постійне незадоволення потреби в самореалізації, а самореалізація - це теж хороший приклад, який ми можемо дати дітям.

І ще важливо, знайдіть час коли ви взаємодієте з дитиною на всі 100% , коли ви ні з ким не говорите, не дивитесь в телефон, не готуєте їжу. Хоча б 30 хв в день. Коли дитина знає, що в цей момент вся ваша увага для неї. І ось тут книги це теж ваші найкращі друзі. Знайдіть те, що цікаво вам обом, ту справу, від якої ви будете кайфувати. Фізична активність разом ідеально - разом на роликах чи самокаті чи велосипеді - це і час разом і зарядка. Якщо вам не цікаво катати колобки з пластиліну чи грати в принцес, це нормально! 😉 може бути як виключення, коли дитина дуже хоче і ви йдете на поступки, це теж нормально 😉 але якщо вам дуже не хочеться, не погоджуйтесь, бо так ви вчите дитину робити щось через внутрішній супротив. Ще гірше, коли ви при цьому посміхаєтесь. Дитина відчуває подвійний посил. Краще тоді сказати правду, що ви не хочете, але погоджуєтесь, тому що відчуваєте, що це важливо для дитини. Будьте чесні. Це важливо.

Ну і наостанок. Пам’ятайте про «мистецтво маленьких кроків». Не вішайте на себе ярлики «погана мати» чи «поганий батько», якщо щось не виходить ідеально чи як пишуть книги. Відпускайте минуле і не несіть із собою провину. Дивіться в сьогодні. Що ви можете зробити краще сьогодні?

Я бажаю вам знаходити цей тонкий баланс між вашими потребами і потребами вашої дитини. Вона приходить в ваш світ і підлаштовується під ваш ритм життя. Знайомте її з вашими інтересами, зацікавлюйте вашим життям і радійте йому разом.

Дарія Маслова.