ПРО молочну кашу, кислі огірки та дитячі помилки🙂
(НЕСЕРЙОЗНИЙ пост із СЕРЙОЗНИМИ висновками)
Приготувала Ільці на сніданок молочну вівсянку.
Прибіг снідати, оченята аж сяють: ось вона, смакота!
З'їв пару ложок (я в цей час щось доготовлюю і одним оком поглядаю, як там справи - мамина суперсила😉).
Побачив на столі тарілку із квашеними огірками (на дні трохи розсолу набігло). Потягнувся, дістав.
Подивився уважно на огірок, понюхав. Хвилинку повагався і … хлюпнув розсолу собі в кашу!
(Мені і смішно, і прикро, і страшенно цікаво, що ж буде далі!🙈)
... Перемішав ретельно. Куштує.
Раз, другий…
І в сльози: "Мама, у мене каша несмачна зробилася!"
- А як же так сталося? - вдаю здивування.
- Я налив туди ОГІРОКОВОЇ юшки. Щоб смачніше було. А воно - бац, і несмачно зробилося! - кумедно розводить рученятами.
- І що ж нам тепер робити?
- Треба щось вигадати. Ну... давай, може, нову кашу зваримо?..😁
… Сніданок #2 (нова каша).
- Мама, я сьогодні дізнався, що кислі огірки до каші не смакують. Треба татові сказати.😄
***
Я радію, що ти пізнаєш світ.
Досліджуєш, пробуєш, помиляєшся... Виправляєш, щось вигадуєш і знову помиляєшся.
Відкриваєш для себе щось нове, з'ясовуєш, вчишся.
Наполегливо пробуєш ще і ще…
Це знадобиться тобі в житті, синку.
І нехай іноді виходитиме молочна каша із кислими огірками, - ти, головне, будь сміливим і ніколи не здавайся.
Не бійся помилятися. Погано, коли страх помилки заважає рухатися уперед.
❤️
P.S.: Кіт від такого розкішного гурманського сніданку #1 був у цілковитому захваті!😄
Бедный кот.