Пройшло вже майже 8 місяців після пологів, буду згадувать. Із 41 тижня лежала в пологовому, після огляду відійшла пробка і ми чекали. В 41.4 розуміли що очікування трохи затягується. Хоча по УЗД води були в нормі, та хвилювання наростало. За порадою лікаря вирішили діяти. Касторове масло десь о 6 вечора запила апельсиновим соком (хто не пробував, тому цей смак не передать). Десь о 9 вечора все й почалося, чистка організму 💩 на перебій із переймами кожні 4-1.5/0.5 хвилини. Не могла зрозуміти що це реально пологи, бо уявляла перейми чітко по часу, а виявилося, що все не так конкретно. Тому о 12 ночі, коли прийшла на пост чергового лікаря і не змогла відповісти з яким інтервалом перейми, відправили, без огляду, назад в палату, засікати час. О першій ночі повернулася зі сльозами, зрозуміли що питать щось немає сенсу, відправили на огляд (відкриття 3мс). Перейшли в родзал, зателефонували моєму лікарю і чоловіку. Дорога від дому до пологового по нічній трасі 1.5 години. Чоловік приїхав близько третьої, лікар на пів години раніше. За цей час найскладнішим для мене було записувати ктг, оскільки лежати я взагалі не могла. Найзручнішим виявилося стояти і триматися з поручень ліжка. Коли приїхала лікар, єдине про що я її благала, це епідуралка, а щоб її поставить, потрібно було записати ще пів години ктг😬 Чоловік як побачив мене змучену, сам позеленів. Сидів на стільці і дуже хотів чимось полегшити мій біль. Та виявилося, що масаж, це не те що мені потрібно, найкраще, як ніхто не трогає. А ще цей час, він реально стояв на місці, здавалося що стрілки взагалі не рухалися...продовження наступного разу...