5.5 і буде Вам щастя:
1) у старшого буде дитинство (коли різниця навіть 3 роки то все одно увага в перший рік сильно на молодшого переключається, не раз тут читала)
2) не буде ревнувати
3) старша дитина вже самостійна і все розумію може навіть десь допомогти
4) мама може вийти з декретної відпустки попрацювати, втомитися і піти вдруге з величезним задоволенням
5) поки мама в декреті старший йде в школу і можна гарно провести адаптацію і приділити максимум часу.
6) старший, на час народження молодшого, вже перехворів в садочку чим тільки можна 😁
7) різниця у віці ще дозволяє мати спільні інтереси і разом дітям проводити час

Рекомендації на основі власного досвіду: у моїх дітей і у мене з сестрою різниця 5.5 роки 😉

Это только самой к этому прийти. Иначе никак. Я всегда знала, что хочу разницу у детей не более 3 лет. Получилось 2,10 года. Хотела изначально меньше, но не было условий для двоих детей. Идеальной разницы нет. У нас с братом 6 лет разницы, поэтому у своих детей хотела меньше, а кому-то 10 лет отлично подходит. В любом случае будут свои заморочки и придется снова меняется самой, менять образ жизни.

У нас три года разница. Я думаю меньше ненадо...чем меньше тем сложнее! Есть и плюса и минуса...на данный момент мои девочки дружат, играют вместе! Бывают и скандалы. Но дружба больше в перевесе

Никак🙈

Так же как и вы с одним .