Раптом, одного дня ти прокидаєшся і все змінилося. В Дісней більше немає магії. У Париж не…

Раптом, одного дня ти прокидаєшся і все змінилося. В Дісней більше немає магії. У Париж не приїжджають закохані. Китайська стіна виявилася не такою міцною.

Нью-Йорк тепер дійсно заснув, а дороги вже не хочуть вести в Рим. І раптом ми починаємо усвідомлювати нашу крихкість та вразливість. Ми не знаємо, чи була ця шкода спланована, чи це наша власна неспроможність.

Але загроза там саме, вона чекає. Ми сміємося з картинок, щоб не плакати, бо у нас відняли рукостискання, обійми і поцілунки стали більш небезпечними, ніж зброєю. Відсутність продуктів на полицях показує нам зайвий раз наш егоїзм.

Настільки великий егоїзм, що ми говоримо: «Проблеми не існує, це торкнеться тільки літніх», ніби не існує наших батьків або ми самі там не будемо.

Планета сьогодні надягає маски не тільки заради захисту, але і для того, щоб приховати нашу вразливість.

Так, є страх, але це не означає, що повинна бути ненависть. Так, є ізоляція, але це не говорить про те, що повинна бути самотність. Так, є покупки через паніку, але звідки егоїзм? Так, захворювання існує, але душа повинна залишатися здоровою. І так, смерті теж є, але ми завжди можемо відродитися в любові.

Але кажуть, що через роки в Ухані люди побачили чисте небо без диму, на порожніх вулицях Ассіс люди не закривають двері на балконі, щоб самотні могли чути голоси сімей навколо. Кажуть, що готель на сході Ірландії пропонує їжу безкоштовно. Кажуть, що молоді люди залишають свої номери літнім, щоб їм було кому подзвонити, а церкви, мечеті і синагоги не закривають своїх дверей для тих, хто цього потребує.

У всьому світі люди зупиняються і починають думати. У всьому світі люди починають по новому дивитися на своїх сусідів. У всьому світі люди прокидаються в новій реальності, розуміючи, що не мають над нею контролю і пробуджуючи те, що дійсно має значення – любов.

Подумай сьогодні про свій вибір. Видихни, зроби паузу.