Коронавірус бродить по світу і ось-ось все накриється «жіночим дітородним органом», тому перед…

Коронавірус бродить по світу і ось-ось все накриється «жіночим дітородним органом», тому перед феєричним «кінцем» хочу встигнути оповісти вам історію, яка сталася не зі мною. Точно вам кажу, не зі мною. То не я. Якщо ви думаєте, що зі мною, то ніт, не зі мною😂.

Назвемо героїню Кармеліта. Вона зустрічалася з Хуаном і любилися вони любов’ю чистою і справжньою, як в кращих бразильських серіалах. Проте відстань між ними все ж існувала - Кармеліта здобувала вищу освіту в Києві, бо була дівкою амбіційною і завзятою. Хуан, плекаючи кохання у всіх чотирьох камерах свого палкого серця, чекав її на периферії. Оскільки стипендія мала, а ціни на «Шалену черепаху» кусались, як би Кармеліта не хотіла, а приїздити частіше, ніж раз в три тижні до Хуана не могла. Так і любились.

То була звичайна п’ятниця, після 6 пар Кармеліта, з язиком на спині, мчала на Південний вокзал, щоб встигнути на маршрутку додому, до Хуана. Якихось 4 год по українським дорогам і вони знову будуть разом. Хуан зустрів її на зупинці. Вони злилися в пристраснім поцілунку, як два струмочка весною. Далі він завіз її додому, щоб Хуаніта прийняла з дороги душ, переодягнулась в нового лаха, купленого на Дарницькому базарі і сказала «привіт» мамі. Далі їх шлях пролягав через дискотеку і тусовку з друзями. В одній руці Кармеліта тримала Лонгер, в іншій - руку Хуана і, здавалося, ось воно - щастя. Повертаючись додому, після всіх пар, 4 год в маршрутці, гучної музики і танців на дискотеці, Кармеліта відчула, що втомилась, капец. Сили покидають її тілесну організацію, очі самі закриваються. Але Хуан настирливо запрошував її зайти «на аганьок». Його можна зрозуміти: хлопець в самому розквіті сил, який три тижні вірою і правдою чекав кохану, хоче провести з нею час «якісно». Відмовити Кармеліта не може, бо сама теж три тижні очима лупала. Йдуть до Хуана додому. Оскільки Кармеліта дівчина палка, але прямолінійна, вона одразу попереджає, що «з дороги втомилась. Піруетів від мене не чекай. Основна робота на тобі, хлопче». Хуан киває вольовим підборіддям і обіцяє бути екстра ніжним і чуттєвим. І не збрехав же, зараза! В любовному екстазі, в темній кімнаті, Кармеліта так розслабилась, що заснула!!!! Хуан, не очікуючи від коханої багато руху, через її недомогання, нічого й не помітив би, але тут Кармеліті починає снитись сон... І сниться їй, що вона на дискотеці зі своєю сестрою і та, сильно смикаючи її за руку, питає: «Кармеліта, ну коли вже ми йдем додому, коли? Пішли!». І тут картина маслом: Хуан вже майже досягнув того самого «піку», думає, що коханій так добре, що вона аж очі заплючила, і в цей кульмінаційний момент Кармеліта відкриває свої «баньки» і на всю кімнату волає: «Наташа, ти задовбала! Зараз йдем!»

Хвилинка тиші. Хуан в шоці, бо він не Наташа. Кармеліта, усвідомивши всю комплексність ситуації і того, що вона продрихла все любодіяніє, думає як це розхлєбать сію кашу. Хуан вирішує перервати тишу доречним питанням: «Шо?». Кармеліта вирішує правду не казать, щоб не образить пристрасного мучачьо і відповідає: «Кажу зараз йдем додому. Закругляйся!»

Додому вони йшли мовчки, але тримаючись за руки. Він думав: «чому під час сексу вона думає про якусь Наташу?» А вона думала: «Приїду в гуртожиток, дєвкам розкажу, вони всцються!»...

А в яких незвичайних ситуаціях засинали ви?! Пишіть!

Цілую в рота і бажаю любитись з завидною регулярністю.

Автор: Катя Бльостка