***

Мов затишшя перед громом –

Ми дізнались із новин,

Що сьогодні діти вдома,

Бо почався карантин.

Діти вдома тиждень, другий,

А на третій – то триндець.

Найтерплячішим нарешті

Уривається терпець.

З телефона – до планшета,

Із планшета – в ноутбук.

Бабця знову робить спробу

Книгу тицьнути до рук.

Цілий день на телефоні

Мама, тато, баба, дід,

І з квартири, що під вами,

Рознервований сусід.

Вже у вайбер вчитель пише:

«Не забули ще мене?

Вчіться, діти, бо невдовзі

карантин таки мине».

І дорослі всі нервові

Ледве зносять шум і гам.

Та в любові вже готові

Зізнаватись вчителям.

Тижнями товчуться вдома

Рідні донечка та син.

Не така страшна CORONA,

Як тривалий карантин.