Лежала на сохранении. врач сказала хватит перехаживать 😁 на завтра готовься. Заказала Макдональдс, кексов, шоколада, кока-колы, пиццу и шашлык 🤣🤣🤣🤣🤦🏼‍♀️ объелась и давай ходить по ступенькам и круги наматывать. В 22.00 родила ЕР 🥳

Ужасно ныла поясница сутки с 18, числа 19 увидела своё чудо

Взагалі ніяких передвісників не було)

В мене і живіт болів і спина боліла ще тиждень тому, я дома...
а з цього понеділка затишя...
і спати можу вечорами а то по пів ночі не спала....
лікарі кажуть от от .......ну ніяких передвісників нема...

Ох, нет ни треников ни опускания животика. Малышка роет тунель иногда руками) но чаще тихо! Жду завтра пдр. А вообще глухо))))

Ну, може буде корисно) я перед пологами теж читала історіі як у кого))

Почалося все з того, що з самого ранку тягло поперек і низ живота - і правда схоже як на болючі місячні. Потім потягом дня мене періодично, але з різними інтервалами (то хвилинними, то годинними) різко хапало внизу живота з ріжучими болями в самий низ. В обід спати не могла - бо коли лягала, бувало так схопить, що не могла встати - а дуууже в такі моменти зразу хотілося пісяти. Короче, до вечора я так проходила з переконаннями, що то тренувальні перейми. Але коли прийшов з роботи чоловік, почав засікати мої «тягнучі і ріжучі болі», то якось за досить короткий проміжок часу вони стали періодичними - реально бувало 3 за 10 хв. Подзвонили акушерці - по моїм описам вона так і не змогла зрозуміти, чи це пологи чи передвісники, але порадила викликати швидку, в будинку хоч оглянуть. Приїхали ми в 7-й пологовий десь близько першої ночі - 4 см відкриття, пузир цілий, пробку я певно провтикала 🤷‍♀️
На огляді стало пекельно боляче - мене вирвало. І тут почалося: так, перейми це, мать його, боляче 😖
Нас з чоловіком зразу направили в пологову палату. Більшість перейм я просиділа на фітболі, в той час як чоловік масажував якоюсь штукою поперек і відмовлявся від епідуралки - самі народимо! Ох, я його і матюкала подумки під час перейм і дякувала за підтримку під час перерв. Я то терплю, то передихую, то нию і кричу, що не зможу! Через годину відкриття уже 5 см. А треба 10! Це ще всю ніч корчиться! Посиділа ще на фітболі, думаю полежати, бо дуже хочу спати. І тут в лежачому положенні мене хватає так, що я розумію, що не можу перебороти відчуття тужитися! Паралельно з мене щось витікає - акушерка мене перегортає і заявляє: вітаю, у вас повне відкриття! З 5 см за 20 хв! Я не встигаю оговтатись, як мене вже готують тут же на потуги! З першого підходу я залажала, правда. Але вже дочекавшись другого заходу на потуги за три тяги я вже чую як наша бусінка плаче! Чоловік дивиться на мене - у мене очі як шари! Що - все??? Але тут доноситься питання про народження плаценти, на що мій чоловік дає згоду на активне ведення. Та вже через кілька хвилин я знову чую акушерку - ну, що ж, ви вибрали пасивне ведення, отже чекаємо ще трошки, поки народиться плацента (як виявилось, чоловік згадав, що ми ж за природні пологи). Ще хвилин 10 - і все. Останнє що роблять лікарі - оглядають усе всередині, заявляють, що розривів жодних нема, лише тріщинка на половій губі, яку досить легко зашили. Правда, мені і тут було боляче - це ж голки 🙈

Сваха була в шоці: вони тільки встигли доїхати назад додому, як мій чоловік через 2 години пише - ми народилися 🤱

Я сама не розумію, як так - але от таке диво з нами сталося! Чого і всім бажаю!!!

Пс. Народились ми рівно в повних 39 тижнів - навіть сумки не всі були готові) ото ми відповідальні батьки 🙈🙈🙈

Тоді було не смішно,але зараз коли згадуємо то з усмішкою)
Я вже лежала в лікарні, мене відпустили на день додому,тоді було свято Михайла. Я покупалась, чула що мене спина тягне знизу але не дуже звернула увагу так як перед тии боліли нирки. Ми з чоловіком ше поспали вдень трохи. Ввечері почали збиратимь назад в лікарню,по дорозі зустріли друзів і вирішили поїхати ще на піцу. Приблизно 18.00Нам принесли замовлення,і я зрозуміла що шось не то. Спина нила і нила з проміжками, біль ставала сильнішою. Я спочатку не казала нічого їм,терпіла скільки могла. Ше з'їла 2 куски піци з ананасами😂😂 і тоді зрозуміла шо терпіти не можу. Почала ходити туди сюди,поки вони збиралися. Приїхали в роддом,я подзвонила до своєї лікарки,вона прибігла,вколола ношпу,сказала йти поспати і го уватися на завтра на роди. Ми ше трохи посиділи в палаті і вони поїхали додому. Дзвонить тато здому(їм я нічого не казала ще) і каже що з нашим собакою щось робиться,він гавкає,скаче,бігає,крутиться і на телефон показує. Питає мене типу " в тебе все добре? Що не дзвониш?" Я йому все розказала і він каже шо собака двльше виє,гавкає. Каже "певно до ранку не дотягнеш"😂 те обезболення практичнл нічого не дало. Я промучилася до 2 години в палаті з болем в спині. Встала в туалет,відійшли води і я зрозуміла що все,приплили😂😂 подзвонила за чоловіком,поки він приїхав мене оглянули і переоділи. Боліти вже почав живіт а не спина. Не можу сказати що дуже намучилась,я готувалась до гіршого. І в рівно 5:00 народила) 4310 вага♀️.всі приходили подивитися на ту велику дитину низеньку маму,яка сама змогла народити в перших родах)) І вдома, пес заспокоївся аж біля 6 ранку)

Перед родами хочется все убирать
Чтоб все блистало прям
Я спать не хотела идти пока не до блеска не натерла дверцу микроволновки
Через пару часов начались роды 😁