Якби вернути час назад- я б все робила не так!
1. завагітніла... раділа б і нікому не казала до 12 тижнів. Ні батькам, щоб не нервували своїми переконаннями, ні шефу, щоб не читав мораль, нікому! Хіба чоловіку
2. Міряла б хгч. І слідкувала за його рівнем. Я думала, що гарно почуваюсь, нащо мені він.
3. Міряла б рівень прогесторона. Блін, я читала що треба, але була переконана, що мене це не стосується.
4. Знайшла б лікаря, який би допоміг зберегти вагітність, а не посилав би на облік в 12 тижнів. Того, хто оцінив би ризики для вагітності.
5. Робила би частіше узі. Носити 3-4 тижні неживе маля- це не правильно в 21 сторіччі.
Ви скажете - в чому питання, вагітній і роби це все... я втомилась.... я психічно і морально виснажена... коли дивлюсь в рекламі на дитятко, я одразу ж відчуваю втрату... мені боляче дивитись на інших дітей... і мені вже 41. Вже пізно ...