От і проходить понеділок, самий звичайний понеділок... а наступний понеділок вже буде зовсім інший🙈 Нікіта іде в садочок. А я не можу впоратись з хвилюванням! Мами, як ви це пережили? Не було почуття провини перед дитиною?
Я буду рыдать как сучка. Уже сейчас от мысли о садике слёзы в глазах😞
У мене всі документи з рук падали, ручка падала, коли заяву в садочку писала, колінця навіть тряслись😂
Ми вже другий рік в садочку,а в мене ще відчуття провини.Є можливість залишати його вдома і коли погана погода чи просто хоче вихідний,то залишаю.В садочка всеодно краще,цікаві заняття,розвиток.Але цей процес розлуки нам важко дається,хоча ходимо вже два роки.А коли це ще й перша дитина,то взагалі катастрофа...Перший день ридала годину поки чекала.Але через рік: садочок-це вже нормальна ситуація.Головне не накручувати себе.В нас багато хто вже другий рік дітей водить лише до обіду(на сон забирають додому).
Ми також спочатку будемо на пів дня водити, побачимо чи подобається.
ми на пів дня ходили майже увесь перший рік.У вересні пішли в садочок,а на сон залишились у травні.Кілька тижнів поспали і літні канікули:) малий не те щоб ридав,істерик не було,але пхинькав коли йому потрібно було йти в групу а мені виходити з садочка,але тільки я виходила за двері він зразу заспокоювався.Вони ще просто знають,що мамою можна маніпулювати...коли чоловік його заводить,то все ок.Такого як зі мною не має.Тому пробуйте різні варіанти і налаштовуйтесь,що все буде добре.
у нас камери ще є в групах, тому зможу уважно відслідковувати його поведінку після нашого прощання) а ще хочемо спробувати, щоб перші рази заводив чоловік до садочку, а я забирала
https://www.instagram.com/p/B89PIJQotJo9VBazp7Wk2DqddP7NvjeM-6NG600/?igshid=1nwuxabj2q8wq
Прочтите, может передумаете)
Я коли народила сина думала, що не віддам його в садочок взагалі, потім думала, що віддам після 3-ох рочків, але десь пару місяців назад вирішили з чоловіком спробувати зараз віддати в садочок, спершу на пів дня, подивимся чи сподобається, як часто чи рідко буде хворіти і вирішимо чи буде далі ходити на цілий день. Багато знайомих діток пішли в садочок в два рочки, або ще раніше і чудові дітки ростуть, люблять садочок))
Я ж також не можу 6 років дома просидіти, у мене є ще робота, на яку я хочу вже чим скоріше вийти. А у психологів різні думки з приводу садочка. Я думаю просто треба дивитись по дитині, як дитина сприйме садочок. У наших друзів дівчинка в 1,8 пішла в садочок і зразу захотіла залишитись на весе день, навіть адаптації не було. То що тут поганого? Звісно коли водять вже рік дитину, а вона день за днем плаче коли іде в садочок, то погано.
Я сама не любила садочок, я його ненавиділа, але у батьків не було виходу, треба були гроші, тому мама мусила мене водити в садочок і ходити на роботу. Різні випадки бувають. А є мами котрі самі виховують дитину і також мусять дитину віддавати в садочок і іти працювати.
Просто усвідомте,що рано чи пізно це має статись і це для дитини ,для розвитку) тому ідіть спокійно і пийте каву і кайфуйте цілу годину,і з радісним обличчям зустрічайте дитину і обов'язково розпитуйте як її чи йому в садочку)
Голова все розуміє, а серце крається😫 хоча настільки вже мрію вийти на роботу, але переживаю, щоб синок не образився на мене😭
Помню первый день в садике. Я малого раздела и сказала, что приду через час. Он плакал, но я ушла. Через час забрала спокойного ребёнка, ему в садике понравилось) все зависит от воспитателей
я на це Надіюсь,тому що реально вже задумуюсь про те щоб взагалі його не водити в сад. Але для дитини це краще звичайно, він став більш дисциплінований,спілкується з дітками і взагалі як на мене то садочок повинен бути в житті дитини!
Было, конечно. Но быть в декрете слишком долго было не для меня и не для моей семьи. Сейчас не жалею ни о чём.
@bober2602 ребёнок пошёл в сад в 2.4. Я вышла на работу, когда ребёнку было 2.1
а навіть так)) шкода у мене не має можливості вийти на роботу прямо зраз... тільки від того як син буде ходити в садочок залежить чи вийду на роботу
у меня просто выбор не стоял, меня несколько раз настойчиво позвали на удобных для меня условиях) потом такого предложения не было бы. Первый год было тяжело, зато потом легче и с точки зрения отношения к саду, и с точки зрения болезней.
Если бы отдала в 3, нормально бы начали ходить только в 4, я бы безвозвратно потеряла все возможности. Так я ещё успела вернуться хоть как-то в струю
Наталія·
Мама сына (4 года)
Ми вже другий рік в садочку,а в мене ще відчуття провини.Є можливість залишати його вдома і коли погана погода чи просто хоче вихідний,то залишаю.В садочка всеодно краще,цікаві заняття,розвиток.Але цей процес розлуки нам важко дається,хоча ходимо вже два роки.А коли це ще й перша дитина,то взагалі катастрофа...Перший день ридала годину поки чекала.Але через рік: садочок-це вже нормальна ситуація.Головне не накручувати себе.В нас багато хто вже другий рік дітей водить лише до обіду(на сон забирають додому).
Анна Козленко ··
Мама сына (2 года)
Ми також спочатку будемо на пів дня водити, побачимо чи подобається.
Наталія··
Мама сына (4 года)
ми на пів дня ходили майже увесь перший рік.У вересні пішли в садочок,а на сон залишились у травні.Кілька тижнів поспали і літні канікули:) малий не те щоб ридав,істерик не було,але пхинькав коли йому потрібно було йти в групу а мені виходити з садочка,але тільки я виходила за двері він зразу заспокоювався.Вони ще просто знають,що мамою можна маніпулювати...коли чоловік його заводить,то все ок.Такого як зі мною не має.Тому пробуйте різні варіанти і налаштовуйтесь,що все буде добре.
Анна Козленко ··
Мама сына (2 года)
у нас камери ще є в групах, тому зможу уважно відслідковувати його поведінку після нашого прощання) а ще хочемо спробувати, щоб перші рази заводив чоловік до садочку, а я забирала
Тетяночка·
Мама дочки (3 года)
Просто усвідомте,що рано чи пізно це має статись і це для дитини ,для розвитку) тому ідіть спокійно і пийте каву і кайфуйте цілу годину,і з радісним обличчям зустрічайте дитину і обов'язково розпитуйте як її чи йому в садочку)
Анна Козленко ··
Мама сына (2 года)
Голова все розуміє, а серце крається😫 хоча настільки вже мрію вийти на роботу, але переживаю, щоб синок не образився на мене😭