Сьогодні гуляючи по вулиці зустріла незнайому, вже старшу жінку... Приємна жінка і розмова цікава... Вона б ще довго говорила, напевно хотілося виговоритись... Мені здалось що їй це наболіло... Вона має 2 дітей...молода була та й із здоров'ям проблеми були...уколи, капельниці...потрібна операція... І тут вона дізналася, що вагітна... Злякалася, що через лікування дитина народиться не здоровою... Зробила вона аборт, а лікар сказав що була двійня.... Пройшло вже так багато років, а вона так жаліє і молила Бога простити....
Яке ж це життя не просте.. Постійно самим потрібно вибирати свою дорогу, жаліти про помилки.... Я не засуджую жінок, що роблять аборти.... Це важко... Життя таке не передбачуване... Хтось робить через певні причини аборт.... А хтось втрачає цілком здорову дитину.... А головне те, що такі теми замовчують... Жінки всю біль стискують в собі і роблять це так, що ніхто й не здогадується, що вона пережила...