Мамлайф — приложение для современных мам

Мы очень переживали, как там наши любимые в Китає! Крестна…

avatar
Мы очень переживали, как там наши любимые в Китає!
Крестная стойко держалась и что б мы не нервничали говорила что все хорошо в норме допустимого и раз в день им разрешают выходить из квартиры , одному из семьи что б купить продуткты ! Но ох как не сладко им было! Хорошо, что уже разрешили выходить на улицу! Держитесь наши любимые, верю что все наладиться !

Дальше история!

Я рідко пишу пости, вважаючи себе людиною мало публічною. Проте зараз мене просто розпирає радість, якою хочу поділитися з Вами.
Сьогодні я вдихнула «ВІТЕР СВОБОДИ»!!! – я була за шлагбаумом нашого комплексу, і навіть майже годинку погуляла у найближчому парку і по вулицях!!! І хочу сказати, що це просто неймовірні відчуття – там пахне ВЕСНОЮ і СВОБОДОЮ!!!
Крім того, виявилось, що у мене є дуже багато друзів, родичів, колег і знайомих, які переживають за мене і мою сім’ю. Дякую, що Ви є, і прошу вибачення у всіх, кому не повідписувала особисто на запитання про настрій і справи. Просто жалітись не люблю, а похвалитись не було чим.
Досить важко залишатись життєрадісним оптимістом, коли навколо тебе всі лякаюсь «страшним смертельним» вірусом. Я навіть спеціально новини і поточні обговорення в чатах не читала, проте, каюсь – і до мене якось непомітно підкралась легка паніка …
Спочатку особисто мною ситуація сприймалась як невелика пригода – обмеження по пересуванню не було, лише рекомендації носити маски у людних місцях. Цікаво було спостерігати, які дисципліновані китайці, і як одразу всі одягли маски, не знімаючи їх не тільки у людних місцях, а і при просто прогулянках у парках. Нам навіть декілька раз робили зауваження чужі люди, коли ми гуляли без масок у парку і на вулиці без людей…
Терпимо навіть тоді, коли одній людині із сім’ї можна виходити раз у два дні на одну годину для того, щоб скупити провіанту. Але коли тобі починають розповідати, що «нормальні свідомі громадяни» сидять собі по 8-10 днів вдома, зовсім нікуди не виходячи і економлячи їжу, а «ви типу балувані лаовеї (іноземці) і шастаєте туди сюди так часто (раз у два дні, як дозволено офіційними вказівками), наражаючи і себе і бідних жителів комплексу на таку небезпеку», і що на нас уже адміністрація жилого комплексу написала жалобу на роботу, то якось потихеньку стає не по собі. До того ж у чоловіка з нашою кураторшою від роботи була ціла дискусія щодо масок – які з них правильні, рівень захисту і все таке. Річ у тому, що китайці теж бояться свого вірусу, і як тільки пішли перші новини про нього (десь в 20-х числах січня), так і маски практично одразу зникли з аптек. Ми змогли в магазині придбати маски з тканини, які після кожного використання можна прати і використовувати знову. Після довгої дискусії нам все одно безапеляційно повідомили, що наші маски «не правильні», і в них нас випускати не будуть зовсім. При цьому порадили спробувати пошукати серед сусідів-китайців, чи раптом немає бажаючих поділитись із нами своїми «правильними» масками … ха-ха …
Тому порадившись із чоловіком, ми вирішили спробувати стати теж трохи більш «свідомими», і постаратись таки не виходити з дому до тих пір, поки запаси їжі не пропадуть зовсім. Нас хватило на 6.5 днів, при цьому мій холодильник з морозильником були такі пусті, як ніколи до цього у моєму житті. (Той, хто знайомий зі мною ближче – знає, що я хом’як ще той і люблю, щоб запасів було багато)… Тому коли з їжі лишилися одні макарони, почало «рвати дах». Я навіть пригадала давно (десь ще зі школи) забутий навик і з переляку спекла справжні пироги (добре, що дріжді і мука були), щоб годувати сімейство. Зацінили і сказали практикувати далі ) … Якраз десь в цей час один із моїх друзів/колег запитав, чи ще я раптом не співаю під гітару «голуби летят над нашей зоооной, голубям преграды в мире нееет … ». Сміх сміхом, але настрій був приблизно таким. Вивела свою формулу для розрахунку настрою:
Настрій = (кількість і різноманітність їжі) / (кількість днів ув'язнення)
Тому на сьомий день ув'язнення у мене настрій вже був бойовий, і думаю, хай тільки спробують мені не випустити чоловіка за продуктами, то буде їм місця мало всім… Але їм пощастило, і чоловіка випустили без питань, і навіть з «неправильною маскою»… Як справжній «мисливець», чоловік приніс додому цілого «мамонта» у вигляді чотирьох пакетів різної їжі, ледве дотягнув бідолаха. Тепер можна було б знову тиждень сидіти й не виходити…
І ось через день після цього у чатах стали з’являтись повідомлення, що наче можна виходити тепер на вулицю скільки заманеться. От ми і перевірили інформацію, наче правда – нас таки випустили двох людей із сім’ї і, здається, навіть не писали собі у журнали час виходу / приходу. Завтра іще раз перевіримо, але уже і так супер!
Іще одна гарна новина, що у нашому місті Венжоу уже другий день пройшов, як не зареєстрували ні одного нового хворого. Будемо сподіватись, що ця гарна тенденція продовжиться, і найближчим часом ми повернемося до звичного ритму життя, а Вас перестануть лякати як у нас тут страшно…
Дякую за увагу 😊
Бажаю усім міцного здоров’я і гарного настрою! Любіть одне одного і цінуйте ті маленькі радощі, які у Вас є!

Комментариев ещё никто не написал.