Як то було....)) Жодних карантинів,епідемій і коронавірусів,свинячих...котячих...собачих чи пташиних грипів 🤗🧐❌🦠🦠🦠💪🏻

Як то було....)) Жодних карантинів,епідемій і коронавірусів,свинячих...котячих...собачих чи пташиних грипів 🤗🧐❌🦠🦠🦠💪🏻

Карантинів у дитинстві не пригадую. Може тому що з тими методами лікування вижити не міг жоден вірус. Батьки наче знали, треба зробити так дитині непереливки, щоб вона, блін, рвалась в школу і говорила "Я здорова!", "Я здорова!". При перших симптомах нежиті мене відправляли у ванну парити ноги. Підливали кип'яток і підсипали суху гірчицю. Пригадую як я дивилась на свої червоні ноги рівно по рівень води в тазіку. Хм, схоже на шкарпетки. Отак торкаєшся кінчиками пальців ніг, а збоку дідо: "Всю ногу запихай, щоб вся хвороба зникла". І так радісно спостерігає. І я думаю - яка межа між лікуванням і першою стадією опіків? Тільки б нігті на ногах лишились. "Давай ще гірчички, щоб добре пропарило", - додає мама.

Мене укутували так, наче я готувалась в експедицію на Північний Полюс. Далі мама нагадувала Алладіна. У заштореній спальні у хід ішли сірники і банки або гірчичники з кип'ячої води викладали на спину). "Ще терпиш?", - турботливо питали батьки, бо ж "чим довше - тим менше шансів в інфекції".

А компреси з марлі на шию з дідової смердючої самогонки? У такі моменти дідо витягув сховану пляшку, "для здоров'я внучки" і я "вирубалась" від трьох вдохів. А як ще вигрівали лімфатичні вузли запеченою цибулею чи сіллю в мішечках, то взагалі як закуска. Цибуля, самогонка.. Бракувало хіба вилаятись, як дідо на радянську владу, з думкою, що так заморська інфекція точно піде геть.

А народна інгаляція? І так, щоб не симулювати - накривали махровим рушником над баняком. Дихаєш і думаєш "Ну його хворобу, тільки б не торкнутись лицем кип'ятка, бо тоді вопше життя не миле".

А "звьоздочка"?))) Та ця непонятна фігня у наші часи лікувала всьо - головну біль, грип, алергію. 10 хвилин мудохаєшся, щоб відкрити, а тоді натираєш...і пахне все.

Ноги спечені, спина нагадує зошит з геометрії, очі застилає пара. Уже в ліжку процес "лікування" завершував кип'яток розведений з варенням малини. "Пий поки горяче!!". Бо ж процес лікування має триматись планки "все на межі виживання".

Батьки зашторювали вікна, виключали світло: "Спи, в сні вся хвороба проходить!"

У спальні з запахом гірчиці, самогонки, запеченої цибулі, звьоздочки, малини хворіти довго не було сенсу. І коли весь пропарений ти виживав на ранок - нарешті можна зітхнути, що батьки пішли на роботу. Бабуся контролювала лиш полоскання горла і дозволяла безперервний перегляд телевізора. А ще можна було просити щось смачне - деруни, смажену картоплю. І їсти прямо в ліжку. Жаль, мультики тоді були тільки у певні години. І я молилась, щоб то були не пластилінові))

Одним словом, не пам'ятаю карантинів, пам'ятаю звьоздочку, кип'яток і що можна було їсти просто в ліжку тарелю смаженої картоплі))

Н.Кузьма