momlife

Mom.life. The app for Modern Moms

Download for iOS or Android

Всем привет
У меня тоже вопрос по садику
Как оно, когда первый разы ведешь своего ребенка в сад?
Я когда только об этом думаю сердце сжимается и замирает
Мне кажется я под окнами буду стоять

Open in the app

You will be able to see all photos, comment and read other posts in the Mom.life app

momlife

Open this post
in the Mom.life app

Open

Comments

— Волнительно ) но интересно как ребенок будет коммуницировать с другими детками, с воспитателями...интересно,в общем )

— Наш малыш тоже в сентябре идёт в сад и ощущения у меня как и у Вас. Не представляю как его оставлю там и уйду

— Мене це теж чекає, ось-ось🙀

— Вот поэтому и не только , не хочу раньше 4 лет

— волнительно ,но понимала что ему там интереснее

— Я переживала только чтоб зорощие воспитатели и к нему хорошо относились. А так, уже 0отелось хоть пару часов в день свободного передвижения)

— Во-во.... тоже боюсь хоть бы не обижали

— Ты в какой планируешь?

— Мы остановились в очередь у нас в кадетском государственный

— У меня те же мысли ,пойду наверное вместе с дочкой в сад ,воспитателем 🤣

— 😂😂😂😂😂

— Старший пошёл в сад в 2,8, первые рапу дней оставляла на часик, потом дольше, долгое время оставался до сна, тк категорически отказывался кушать в саду( Потом хорошенько со всеми раззнакомился и стал кушать как все детки, тогда уже оставила на весь день! Поныл буквально первых два дня) Но это наверное от ребёночка зависит, младшему 7 месяцев,так он вот прям мой и все, даже выйти из комнаты не могу😔

— У нас тоже мамин😞

— У нас группа на втором этаже, окна не катят😂 Переживала конечно, но не показывала своего волнения дочке, говорила ей как хорошо в саду, много деток, будешь играться с ними, будет весело. Так и было На третий день оставила на целый день Слез и истерик не было Большинство по пару недель водят на привыкание, а то и месяц, переживают сильно, прощаются полчаса с ребенком в раздевалке, крики, слезы. Родитель переживает - ребенок переживает. За полгода пару раз ныла что не хочет в сад, теперь понимаю что она или не проснулась или начинала заболевать и плохо себя чувствовала. Пару дней назад с мужем дочку в сад привели, вышли на улицу сами, он в шоке) мамы сидят, что-то уговаривают, над ребенком трясутся, некоторые не ноют, не плачут, а родители сидят "мне на работу надо, скоро буду, но ты не переживай" Смотришь на ребенка, а он не переживает, это родитель переживает 😅

— Мама віддає першу дитину в садочок. Баба плаче, просить маму залишити дитя вдома. Клянеться-божиться, що буде глядіти і виховувати, аж до інституту. Мама, зваживши всі за і проти, приймає рішення, що в садочок вони все-таки йдуть. Мить, м’яко кажучи, хвилююча, правда? Стільки важливих вимог і питать, які треба поставити: які вихователі -вік, стаж, відгуки від інших мам, знак гороскопу, родословна, за кого голосували на виборах? Практикують методику Монтесорі? Чи є стендфордський диплом у дитячого психолога? Нема?! Ну таке собі завідєніє. Яка кількість дітей в групі? Кількість постійно сопливих дітей? Кількість привитих і купивших довідку дітей? Англійська? Німецька? Китайська? Мова жестів глухо-німого ефіопського племені Мухасі - чим побільше лінгвістичних знань для моєї найобдарованішої малявочки. Танці, співи, малювання, макраме, карате, висипання картин бурштином, Азбука Морзе...- все найсучасніше і найнеобхідніше для мого вундеркінда. І ще обов’язковою вимогою для нас є наявність в садочку власного контактного зоопарку з Мадагаскарськими блакинтими фазанами. Є? І басейну з дельфінами. І соляної кімнати. Скажіть, чим ви годуєте дітей? Шеф-повар проходив стажування у Франції? А ці яблука точно органічні? А молоко? Дайте номер телефону ферми, яка вам його постачає. Я хочу познайомитись з коровою особисто. Моя дитинка просто так не засне, треба, щоб ви їй чухали спинку, співали колискову, а ногою легенько вистукували ірландський степ, бо вона так любить. Нарешті, отримавши задовільняючі тривожну материнську душу відповіді, мамасіта приводить своє чадо в групу. Роздягає дитину -плаче, роззула -плаче. Відправила - руки трусяться. Серце калахкає - хочеться забрати назад. Стала раком, ховаючись, підглядаєш у вікно знадвору, щоб побачити і оцінити ситуацію. Угледівши своє дитя, почала хукати на скло і малювати пальцем сердечки, щоб зірочка знала, як ти її любиш. Прибиральниця матюком і шваброю відганяє від підвіконня. Прийшла додому, ридаєш, позираючи на годинник. Рвешся забрати раніше. Баба, опустошивши всі запаси Валідолу, завиває, здіймаючи руки до образів. Нарешті час забирати нашу бубочку. По дорозі в садочок, зайшла в магазин і накупляла їй кіндерів, шоколадок, іграшок і нові колготки - щоб вона, і всі в групі знали, як сильно мама скучила... Мама відправляє четверту дитину в садочок. Баба плаче, від щастя. Сказала, що думала, що не доживе до цього прекрасного дня. Божиться, що «робіть шо хочте, більш глядіть не буду. Вони мене кончать. В мене тиск 200 на 100...» Вимоги, питання - все це здається мамі не таким і важливим. Вихователька є - і на тому спасібо. Що? Вона недавно свого чоловіка сковорідкою відгамселила і була за це затримана на 3 доби? Ну шлюб - штука комплексна, може він заробив? Вона інколи матюкається? Вихователям прастітєльно, в них робота нервова. Прибиральниця садочку в 90-х вібмотала строк за рекет і озброєне пограбування? Життя прожить - не поле перейти, в 90-х всі виживали, як могли. Хто ми, щоб судить? В групі всередині +15 - хай дітки закаляються, ми не боїмся. +30? Жар кості не ломить. В групі коклюш? Ми ризикнем. Ремонт не робився 10 років? Грибок на стінах? Я прийду, побілю! Хочу попередити, що моя дитина їсть геть усе, тому ховайте від неї вазони. Проблем не буде, хіба лише в тих, які спробують її під час трапези потривожить. Ви у вихідні працюєте? Нє? Шкода... Привела... Садочок працює з 7 ранку. Матера зі спиногризом, у всєготовності, стоїть біля дверей о 6:50, радісно пританцювуючи і щось наспівуючи. Закинувши дитя в групу, не озираючись ні на мить, без зайвих слів, мама швидко пре на вихід. Так швидко, що аж підняла за собою пилюку і збила з ніг задуту від сліз недавно спечену мамочку, яка стояла на дворі, вчепившись мертвою хваткою у підвіконня. Прибиральниця вже її відганяла від вікна, махаючи мокрою тряпкою. Мама, прибігши додому, міцно обняла бабу і відкрила шампанське. З бабою на двох вдули пляшку, щоб відсвяткувати цей день. Перша - за всіх мам, друга - за українські садочки, третя, традиційно, за любов... День промчався дуже швидко, бо «счастливые часов не наблюдают». Не поспішаючи, поважною ходою, одна з останніх, іде матера забирати дитину з садочку. По дорозі зайшла в магазин. Купила там банку горошку, туалетного паперу і СОБІ шоколадку. На порозі, при вході в садочок, без найменшого почуття провини, мама зжерла ту шоколадку, а фантік викинула. «Комар носа не підточить» - подумала мама, витираючи рота і, розпливаючись у щасливій посмішці, зацьомала своє 4-те золото, яке не бачила цілий день. Автор: Kateryna Burrell

— Я места себе найти не могла,несколько дней, парилась. И ещё все вокруг " она такая маленькая...". Но смотрела на нее и понимала,что она общительная у меня. И когда первый раз о вела, я не могла её забрать. Ей там нравилось и за счёт этого , я была спокойна. Другие дни, конечно были слезы. Но я тогда уже сама привыкла.

— Ну да, девочки более общительные))