Мама сына (3 года)

Як правильно ставити умови дитині

Лайфхак для батьків від дитячого психолога. Ми часто говоримо дітям «якщо ти не перестанеш або не зробиш те і те, то я ...», а далі слідує загроза.

Вона може бути реальною - ти реально не отримаєш солодкого, мультиків або спілкування підлітка з друзями в чатах.

Загроза може бути порожньою, тобто ти не зробиш те, чим загрожуєш. Ти не залишиш дитину в дитячому саду, якщо вона повільно одягається; не закриєш підлітка вдома до 18 років; ти не зможеш ніколи не розмовляти більше з дитиною (я сподіваюся). При порожній загрозі ми вчимо дітей не тримати слово, вчимо брехні, вчимо тому, що мамині (татові) слова - це порожній звук, а значить, в наступний раз, можна не хвилюватися. Так батьки втрачають свій авторитет. А якщо дитина ще не зрозуміла, що це порожня обіцянка - воно відмінно працює через страх, що також не стимулює розвиток самостійності дитини.

У будь-якому варіанті загрози, дитина зазвичай висловлює протест, злиться і замість виконання дії роздувається конфлікт.

Секрет в тому, що цю ж фразу варто говорити з ПОЗИТИВНИМ варіантом, замість загрози. Ця техніка допомагає переключити увагу дитини на більш привабливий приємний об'єкт, ніж той, яким зараз захоплена дитина. Ми ніби перестрибуємо якийсь неприємний або нудний етап дій і робимо яскравий акцент після його виконання. Ми не змушуємо, ми просто нагадуємо, що ПРИЄМНЕ чекає дитину, коли та якщо вона виконає нудне прохання.

наприклад,

- «Якщо ти зараз припиниш балуватися, ми швидко доберемося додому, де тебе чекає твій улюблений зайчик (Лего, вечеря, сюрприз, тато і т.п.)».

- «Якщо ти зараз пропилососиш, весь вечір можеш займатися, тим чим захочеш! Вечір в повному твоєму розпорядженні! »

- «Якщо ти позаймаєшся з логопедом, ми відразу після заняття вирушимо в парк і будемо годувати качок».

Дитині не треба видавати агресивну реакцію. Мозок дитини здатний швидко перебудуватися на новий потенційно приємний об'єкт і переключитися.

Татьяна Отт