Новогодня фотосесія (ну оч смешно😅)

Мама, малюючи брови: Коля, збирайся. Нам через годину виїзджати.

Тато з дивану: -Куди?

Мама: На новогодню фотосесію в студії . Бігом, я сказала! Божена, йди мама тобі платтячко вдіне святкове. Хутенько!

Тато, чухаючи пузо: Іра, нікуди я не поїду!

Мама: Коля, не нервіруй мене зранку. Як я, по-твоєму, маю в інстаграмі людей вітать з Новим роком?! Мені ж нема жодної толкової фотки виставити? Ти про це подумав? Канєшно, ні! Нащо воно йому?! Зато як тобі щось треба...

Тато встає: Іра, шо ти начинаєш? Не заводься! Зараз я тебе біля нашої йолки вдома клацну і буде нормальний кантєнт.

Мама, не відволікаючись від дзеркала: - По-перше, не льсти собі, завести ти мене давно не можеш, вже не говорю про те, щоб «відклацать» нормально. А, по-друге, яке вдома? В нас йолка стоїть на табуретці в коридорі. Це, по-твоєму, гламур? Це я так маю на весь інстаграм спозоритись? Я ж лайфстайл блогер, а не гамно собаче!Вдівайся, не роби мені нерви, бл@ть! Божена, іди сюди! Сідай, доця, гарне плаття, правда? Блистить!

Тато: Я, Іра, не поняв, ти оце щойно про «відклацать» не фотки мала на увазі, правда ж?

Мама: Коля, сведр в шкафу, чисті труси на батареї. Рєщє давай! Божена, не витирай кози об плаття!

Тато виймає щось з шафи: Іра, що це за сведр?! Я таке не вдіну. На ньому олень намальований. Мене пацики засміють.

Мама: Коля, Олень - то твоє тотемне животне. Не вий@буйся, прошу, вдівайся. Глянь чи стрєлки рівні накрасила, ану?

Тато дивиться на маму і рже: Ірка, ну ти і напацькалась? Чого в тебе стрєлки закінчуються на вісках? Я знаю на кого ти похожа! Точно, на Тутанхамона! Памятаєш, ми передачу бачити про його саркофаг? Це ти цим так вдохновилась, да? А це шо шиньйон? Ну Бейонсе прям!

Мама шепче, щоб дитина не почула: Іди нах@й, Коля. Божена, я тобі шо сказала? Шо мама тобі казала? Не відривай етикетку від плаття, закинь її за шиворот. Мені ще його назад в магазин вертать після фотосесії.

Божена: Я хочу какать.

Мама вдіває пальто: Доця, клич тата, я вже взута. Їдемо! Де твоя шапка? Коля!!!

Тато, шукаючи ключі від машини: - Та йду! Не віщи! Задовбала, точно, як її маманька...

Мама з лєснічної площадки: Я все чую, придурок! Не чіпай мою маму! То свята жінка!..

На фотосесії:

Фотограф: Станьте біля ялинки, обійміться, посміхайтесь, дивіться в камеру!

Мама, посміхаючись: Коля, хватить чухаться!

Тато: Та сведр кусючий, зараза! Вже вавки собі на шиї роздер. Іра, ще довго? Тут жарко, в мене піт по дупі тече...

Мама посміхаючись: Ми тільки почали. Не ний! Ми ще навіть на санках у каміна не сфоткались, а тобі вже млосно, як дитина мала!

Фотограф: ...посміхаємось!

Мама крізь посмішку: Коля, ти, бл@ть, можеш на мене не дихать?! В мене заре туш потиче?

Фотограф: ...голову ліворуч, посміхаємось!

Тато, дивлячись в камеру: Іра, не мотиляй тим шиньйоном! Зараз мені очі виб’єш! Боже, коли це кончиться?!

Божена: Я хочу какать!

Фотограф: Татко, візьміть доцю на плечі. Мама, станьте біля них праворуч і вдавайте, що розпаковуєте подарунок. Так, саме так, більше емоцій, добре...

Тато позуючи: Ірка, ти шо перднула?

Мама, не випускаючи бутафорський подарунок з рук: Ти ідіот чи шо, я не можу понять?

Тато: Та смердить щось, труба. Чуєш? Фу, як здохло шось...

Божена: Я покакала.

Мама криком: Божена, ти шо? Я тобі скільки раз казала, треба проситись! Не доходить? Дівка здорова, сере в штани! Як не стидно! Іди стань там в куточку і чекай нас, ще годинка і буде все.

Фотограф: Тато, мамо, вилазьте на ліжко і вдавайте, що б’єтесь подушками. Так, ігриво! Мама, більше грації! Тато, дивіться в кадр! І скажіть, будь-ласка, вашій доці, щоб не лизала гірлянду на ялинці...

Мама знов кричить: Божена, зараз дам по дупі! Шо це за дитина, я не знаю. Коля, не махай мені подушкою перед мордою. Мене не буде видно в кадрі.

Тато в пів голоса : Іра, це якесь іздєватєльство... Скільки ти за це заплатила?

Мама: 200$ (збрехала, бо насправді 400$)

Тато: тобі п@зд@ дома...

Фотограф: тато, більше руху! Бийте маму подушкою, бийте! Мені треба екшин! Більше емоцій! Звільніть вашу пристрасть!

Мама крізь посмішку, мотиляючи подушкою і намагаючись відтопирити попу: Ти чуєш, шо тобі людина каже?! Шо ти, як колка ковтнув! Бий нормально! Бий!

Тато замахується подушкою із-за вуха: На!!!! На!!!! На!!!!

Мама падає з ліжка. Підводиться. Шиньйон набакір, накладні вії відпали, одна висить над губою: Ай, ти що, больний? Ти мені ледь ключицю не зломав, придурок кончаний!

Фотограф: ...думаю, досить. Зробила багато вдалих кадрів, буде з чого вибрать. Дякую!

Тато, з полегшенням: Слава Богу! Божена, вийми новорічну іграшку з рота і віддай тьоті. То не наше. Бери курточку. Поїхали додому!

Їдуть в машині мовчки. Обісрана Божена заснула на задньому сидінні.

Мама, перериваючи тишу, починає плакать: Я не можу повірить, що ти мене вдарив, Коля. Я просто в це отказуюсь вірить!

Тато: Ірка, ну ти і мозгоклюйка! Ти мене сама просила? Просила! Екшин -х@єкшин вам подавай! І я ще й винен. Ну кабздєц!

Мама витирає сльози: Це кінець. Я забираю малу і йду до батьків жить!

Тато: Ага! Йди! Шиньйона не забудь, приморочена!

Через два тижні у маминому інстаграмі з’являється свіже новорічне фото, на якому вся сім’я обіймається біля студійної ялинки, тримаючи в руках бенгальські вогні. Підпис до фото «Друзі, з Новим роком! Пам’ятайте, нема нічого важливішого за любов і сім’ю! Бережіть і поважайте один одного. Дякую тобі, коханий, за розуміння і підтримку. Ти в мене найкращий. Завжди поряд, завжди надихаєш бути ніжною та люблячою. Дякую фотографу, що зовсім випадково підловила спонтанний момент нашого сімейного щастя. Непостановочні кадри - найкращі🎄🎄🎄 Ставте лайки, якщо вам сподобалось це фото😘😘😘 Ваша Іріша Даймонд»

Люди і джентельмени,у вас вже була новорічна фотосесія? Розповідайте, як все пройшло. Цілую в рота!

Автор: Катя Бльостка (Kateryna Burrell)