Так, мамулі-одиначки давайте об'єднуватися вже в якийсь клуб вкінці кінців))) Такий собі клуб по підтримці)) Просто мені хочеться послухати їсторій хто, як живе, чим займаєтесь)) як справляєтесь, як хвилюєтесь, що думаєте про тата своєї дитини, чи він її бачив/бачить? Чи допомагає вам? Чи ходите на побачення? Коли казали новому кавалеру про дитину? 🤓 Чи є підтримка рідних? Як вони ставляться до вас?
Якщо про себе, то ми з Діанкою живемо в гуртожитку. Винаймаю кімнату) Тато дочки ні разу її не бачив. Звісно в мене деякий час були внутрішні діалоги, як би я відповіла йому або як би вчинила в той чи іншій ситуації. Сама собі так би мовити психотерапевт))) Допомагає. Кажуть, якщо ми ведемо ці внутрішні діалоги, значить ми не готові до нових стосунків. Треба ще працювати над цим)
Зараз важко лише фізично, ну і по фінансах буває по різному) Допомоги немає, але ми прорвемся 🤓🥰 А поки думаю, як знайти свого....еммм....Новосельцева 🤣
Дами пишіть все, мені все цікаво 🤗💓