Трошки попускаю соплі , нам 3 тижні і всі ці три тижні ми лежимо в лікарні, щоб сказати що від цих стін ,врачів і всього що тут робиться в мене їде криша це нічого не сказати , за весь цей час я один раз виходила на двір , люди я не втомилася від материнства мені це в кайф , но я просто хочу повітря ,я хочу до дому, я вже кидатися на людей починаю ,практично не хочу їсти а мій колір шкіри бажає кращого, мішки під очима можна підв'язувати, для мене виписка це мрія , а день коли я візьму дітей і піду просто пройтися це на грані фантастики....😩