Матусі, вітаю. Поділіться досвідом, як навчити дитину спати всю ніч і не просинатися? Малому повних 9 місяців і раніше,…
Матусі, вітаю. Поділіться досвідом, як навчити дитину спати всю ніч і не просинатися? Малому повних 9 місяців і раніше, коли ще не перевертався і не повзав міг проуинутися, головою трошки покрутити, давала соску, тримала руку на спині і засинав далі. Гадалка, що таким чином навчу його засинати самостійно, але малий підріс і почав повзати і навіть за руки вже ходити і тепер коли він вночі прокидається відразу схоплюється на ноги, або сідає і сильно плаче, після такого пробудження вкласти його назад дуже важко( ми досі на ГВ + звичайна їжа. Коли вночі вже катастрофа беру на руки і годую груддю, намагаюся не більше двох разів, але прокидається він більше. Як привчити дитину спати, коли вона вже схоплюється на ноги, ледь перейшовши у стадію поверхнього сну?! (
Дівчата, якщо дитина прокидається голодною, а ну розкажіть, коли ви встигаєте приготувати сніданок? І який він? Бо він потрібен ВЖЕ! А каші кожен день не хочеться…
У мене дилема🙃 Раніше кричала «нєєє, не буде він спати з нами в ліжку, для дитини є окреме, ще звикне і буде постійно проситись». Впринципі я і зараз так думаю, але нічого не виходить блін і МАЛИЙ СПИТЬ ВСЮ НІЧ ЗІ МНОЮ 😂 встає кожні 2 години, кормлю і навіть не розумію як вирубаюсь.. встаю, пробую перекласти, але пройшло как би вже кілька годин і він прокидається. З однієї сторони це зручно, бо я більше сплю. А з іншої він так звикне і як я його буду потім привчати?)) Що думаєте, як мені справитись з цим перекладанням?)
Хто лікував стофілакок фагами ?Був результат ? Прописали фаги на 10 днів, стофілакок нам висіяли ще у 2 місяці, але всі лікарі казали лікувати його не потрібно, в кожної другої дитини він є і ми не лікували, але вже 5,5 місяці синочок мучається сильними болями животику, перші три місяці як зазвичай всі списували на коліки, а зараз динина два місяці зовсім не спить вночі постійно крик і плач і так кожну ніч, знайшла нового лікаря який сказав шо це все стафілокок і потрібно його лікувати фагами, але перед тим лікарі і Кожевін в св. єкатирині і ще декілька казали нам що фаги не лікують, а це просто пуста трата грошей 🤦🏽 ♀ 🤷🏽 ♀ вот і стало цікаво хто лікував фагами і чи допомогло ?вже неможу дивитись як синочок мучиться 5,5 місяців😭
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Мами, таке питання. Нам на днях рік. Ми на грудному вигодовуванні ще( і по 5 раз на день, вночі просинаємося під’їсти раза 4-5 теж). Як на мене, в молоці вже користі мало, лише моє здоров’я це годування більше виснажує( простуди, молочниця, волосся сипиться, я вже схудла до «нємагу»). Ніколи не пили суміші молочної. Чи здраво пробувати переводити дитину вночі на суміш, коли є своє молоко, чи пробувати замість суміші коров’яче молоко 1:1, чи як правильно поступити?P.S. і скажу, не так він те молоко потребує, як просто циця його розслабляє, він аж очі закатує😊)
