Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
12 днів після кесаревого...думали з мамою сьогодні знімать шов, а вранці я обнаружила, що він сам "знявся"🤪 навіть не можу зрозуміти як, нитка по боках була приклеєна пластирем і ніде не зачіплювалась...
Тема, яка не відноситься до звичайних обговорень МамЛайфа. Думала чи писати цю історію чи ні, бо якось стає паршиво, коли її згадую. Вчора ввечері ми з чоловіком вирішили прогулятися в мак за макфлурі, малого залишили з меншою сестрою чоловіка ( йти до мака хвилин 10-15). Коли поверталися назад не далеко від сімейної випічки помітила старенького дідуся, якій був зігнутий в два погибелі і віз теліжку. Біля магазину було відро зі сміттям і там був пакет з цієї сімейної випічки, напевне ще кусочок якоїсь булочки було в цьому пакеті, він його підняв і поклав собі в теліжку😔 Я це побачила і швидко забігла в сімейну випічку, купила котлету в тісті і чай ( в пальто було лише 20 грн і карточка, гаманець не брала). Коли вийшла засмутилася, бо дідуся цього не побачила, але через хвилину помітила, що він переходить дорогу, точніше, навіть переповзає, бо йшов він дуже повільно, як равлик. Підійшовши до нього, я запилала чи він буде чай, він сказав, що залюбки. Чай був гарячий, тому він сказав, що має термос і ми його туди перелили. Поки ми його переливали, він розповів, що їде з вокзалу, там була лише холодна вода і він цілий день хотів чогось гаряченького😢 Він запитав, як мене звати, жодних неприємних запахів я від нього не почула, видно, що людина не п‘є, але достатньо старенька... Потім він мені розповів, що в нього були два сина, закінчили політехнічний інститут ( я в нього не сильно розпитувала, де сини, бо «були» напевне мається на увазі, що немає в живих), дружина в нього працює нянею. Розпитав чи я маю дітей, я розповіла, що хлопчику 2 місяці він побажав найближчим часом сестричку, щоб різниця була не велика, як в його синів 1,7... Я в руках на паличці, якою розмішують чай тримала пакетик чаю використаний, він це помітив і сказав, що візьме ще пакетик чаю, використаний😭😭😭 Я стояла в ступорі і думала, чого я не взяла портмане і що не можу повернутися, бо скоро треба Алекса годувати... Оххх... Якщо хтось живе в районі Харківської і побаче цього дідуся ( він дуже зігнутий і дуже повільно рухається) купіть також щось йому😢 Я тут в свекрухи, але коли буду приїжджати тоже буду його шукати... Та й взагалі серце кров‘ю обливається коли ходжу по переходах, раніше давала гроші, а потім подивилася програми, почитала про весь бізнес в переходах... І зараз стараюся купити таким людям якусь булочку, пряники і тому подібне ( завжди коли даю їжу і посміхаються і дякують)... І на кінець, така злість бере і відчай коли на це все дивлюся, згадую свою бабусю, в якої газове отоплення було і їй приходила платіжка на 2000 грн. з пенсією 1700... Висповідалася, вроді трохи легше стало, може когось заохочу до доброї справи, намагалася без політики, не впевнена, що вийшло...
Наталья·Мама троих детей, ждёт четвёртого
И к нам недавно в окно залетел!!))) я его аккуратно проверила, целый, посадила на подоконник, и он полетел к своим=))
·Ответить