Я росла в сім'ї, де татко говорив російською мовою, а мама - українською. Тому в активному використанні у мене…
Я росла в сім'ї, де татко говорив російською мовою, а мама - українською. Тому в активному використанні у мене українська, а от особисті щоденники чи тренінги по саморозвитку завжди російською - так легше виражати емоції і все-все-все.
До чого це я? Сьогодні дивилася на цих двох дітей невиспана-нерозчесана-ще без горнятка кави і от задумалась: "Як би от цього всього не було? Ні дітей, ні декрету, ні побуту - ти б реально стала щасливіша від підкорення тих же "кар'єрних сходинок", на які забралися твої ровесники? Чи, можливо, ти б була щаслива від того, що ти в статусі "вільна і без обов'язків" можеш в будь-який час доби піти будь-куди і не паритися про те, чи усі рекомендації ти залишила своїм бейбі-сітерам? Чи, можливо, ти б була щасливіша, якби почекала з дітьми ще рочків 10 і тоді б все було інакше (пфффф 😅)?!
Не хочу. Ні. Хай усе буде як є. А поки, ще раз і ще раз, знову і знову, вчуся бути стриманішою, більш терплячою, знову веду особистий щоденник і складаю список бажань, поки сприятливі дні у місячного календаря 🧡
Всім добра і гарних вихідних з бейбі-сітерами 🌹🌹🌹💓 (ми цих вихідних без них)