Жесть будет ещё много лет) и только хуже. Ненавидеть будете все больше... Времени на свою жизнь не останется. Увы смиритесь... Состояние ненависти теперь до конца жизни...
Майже в такій самій ситуації була...
5 днів в роддомі навіть сама була, бо чоловік захворів, я була після КР і дитина зі мною зразу з моменту операції...
Криша їхала від безпомічності....
Потім потрохи все налагодилося🙂
Тримайтеся!!!)
Я в такому періоді почала класти малого в наше ліжко, між нами, це допомогло...
Плюс закиньте зараз домашні справи, спіть, коли спить дитина😊
І пам‘ятайте з часом стане легше, нам стало, плюс зараз так посміхається, що не налюбуєшся😌
Это не "ребенок бесит", это - усталость и послеродовая депрессия. Это все пройдет, схлынут гормоны, немножко изменится-подналадится режим у ребенка, начнешь лучше его понимать и он сам станет понятней выражать свои нужды. У меня было похожее состояние, я не могла справится с ребенком, с домашними делами, не успевала поесть, помыться нормально, нервничала и ревела каждый день. Все наладится, поверь, обязательно станет легче, сейчас у тебя просто такой период, но он закончится, многие через это проходят, ты не одна такая )). Главное сейчас - твой ребенок и ты сама. Накормила, поменяла памперс и приснул - займись собой, покушай, поспи. Не бери все на себя, проси помощи у мужа, мамы, свекрови. Если некому помочь - отложи дела, делай только самое необходимое (постирать, сообразить себе покушать). Остальное подождет пока, на него обязательно появится время потом. Отдыхай обязательно, пока малыш спит и ты отдохни, не нужно стараться в это время все дела переделать. И верь - это не навсегда, постепенно будет становиться легче и легче, да, потом будут другие сложности, но справляться с ними уже будешь лучше ))
У вас просто депрессия, держитесь!
Я как вспомню себя первые 2 месяца, мне казалось, что я сойду с ума🤷♀️ У меня еще и 2е деток сразу. Но к 2 месяцам стало легче, я привыкла к ним, а о они ко мне.
Вы с мужем живете или одна все время с малышкой? Вам кто-то помогает?
Судячи по ваших записах - ваша дитина це не те на що ви очікували. Вам би точно треба було б до психолога звернутися.
Але: діти в місяць постійно хочуть мами. Давайте груди по першому ж писку малюка і буде вам щастя. Груди і мама - це все, що дитині потрібно на даний момент. І це може продовжуватися до 4 місяця.
Що це у вас за записи такі "як щось робити, щоб на дитину час залишався", "як не деградувати в декреті"??? Дитина - це ваше все життя на даний момент!!! Ви доросла жінка, яка може сама встати і піти поїсти, яка може піти в туалет і не боїться що її з'їсть бабай в туалеті. А немовля тільки он з'явилося на світ. Він ніколи не бачив інших людей, ніколи не какав, ніколи не був в одязі. Для нього це все нове, незвичне і страшне. В той час поки ваша дитина вас "бісить" , ваш хлопчик лежить і плаче від страху. Дитина себе спокійніше поводить, якщо на руках у мами.
Займайтеся тільки малюком і собою, тоді вас не буде бісити все навколо. Чоловік може і сам їсти зготувати, поприбирати вдома можна і через місяць, попрати одяг завтра. Не напрягайте себе зайвою роботою, цьомайте дитину кожної години, давайте цицю кожні пів години - і будете мати чистий спокій.
Можна ще Магне Б6 і Валеріану пропити