Я «екстренно» завершила ГВ по рекомендації🤔,ні,швидше по наказу лікаря.
Сьогодні 5-та сутка без ціці. Груди ще зовсім трішки спухли, але молока уже немає💃🏻💃🏻💃🏻
Ті хто до цього читав мої пости про переживання через те як все пройде і так далі-зрозуміють)
Так от,пишу для мамочок в яких дітки такі ж «ціцічніки як мій Мілан»,які з тих чи інших причин не можуть морально налаштуватись на завершення гв. Мені наприклад,було шкода малого,він був дуже прив‘язаний до груді, це був дійсно зв‘язок,обнімашки і взагалі,можна багато писати. Але шкода було в тому плані,що коли я пробувала відмовитись від одного годування вранці це увінчалось істерикою. І тривало декілька днів. І коли я пробувала лише 3-4 рази на день давати,то він плакав і просив,постійно і дуже істеричив...по 40 хв чи годину і от мене на довше не вистачало. Я декілька разів планувала припиняти це діло і дійсно зменшувала кількість прикорму молочком і увінчувалось це фіаско. З’являлись болячки,температура під 40 і як результат він просив ціцю по 10-20 раз на дню,особливо коли не їв пару днів(
Короче кажучи,відговорок було багато,то ми в Єгипет летіли,я всіх і себе запевняла що це спасіння(так воно і було),потім ротавірус,то я відтягнула завершення гв,потім температура,потім якась інфекція і так можна було б ще довго відтягувати і я впринципі не спішила,хотіла зробити це поступово-не виходило,не хотіла стресувати дитину🤱🏼
Але☝🏻Мені прийшлось😓
Ще в жовтні,виявили на узі що кіста росте і тому потрібно було згортати гв-не виходило. Коли яїчники боліли уже не на жарт,після узі і візиту до лікаря виявили що поряд із першою кістою виросла друга,більша і тут лікар поставила питання рубом «Або ти припиняєш гв вже,сьогодні,так,стресово для дитини але піклуючись про своє здоров‘я,бо ти віддала дань в 1рік і 8 місяців ціцяння,або ми зараз нічого не робимо...Але завтра чи через два дні, тиждень, воно може потурбувати і знадобиться операція і так,вона не складна,але,це госпіталізація і на тиждень я покидаю дитину-груднічка і тоді буде СТРЕС»
Як ви зрозуміли ціцю я не дала в той же вечір😰бо Мілан постійно лише зі мною і так,завершати гв було важко,але розлука з ним це було б знущанням,муками для мене,а для нього то взагалі не уявляю😢
Отож,як все було?
З вечора середи Мілан просив і плакав,вимагав,чоловік його вкладав,я в коридорі плакала,40 хв істерики малого і я зайшла в кімнату,чоловік вигнав (як потім пояснив,що так за мене переживав,але тоді я готова була його вбити🤪🤬)
І я все ж дала на ніч груди. Потім вночі колисала, не давала.
Вранці прокинулась із думкою що все,зберу сили в кулак і не даю!Тобто з ночі середи-і до сьогодні ми без ціці.
Четвер був важким днем,особливо обідній сон,плакали обоє,просив,витягував і кричав. Можна сказати не спав,я морально виснажилась і трохи фізично,бо важить 16 кг🤪Але то дрібниці,йому було набагато важче,бо ціця то його все...
Вночі теж був треш😱😰Цілу ніч на руках,спав по 20-30 хв на руках,потім істеричив,знову обоє плакали😓
В п‘ятницю уже було легше,вдень за «ціці» уже не згадував,лише на обідній сон і на нічний сон...Спав уже краще. Але так як до цього, з ціцьою він вночі просинався поїсти по 5-10 разів,звичка залишилась і він вставав...В суботу точно так,а в неділю він згадав за ціцю. І почав просити цілий день поспіль,плакав,істеричив...Не знаю що це було,це мабуть як на дієті. Коли тримаєш дієту декілька днів і потім зрив🤔Ну це я так припускаю,як людина яка худає😅
Вночі сьогодні уже лише двічі вставав,це взагалі свято,таких ночей було декілька за усі рік і 8 місяців💃🏻👍🏻👍🏻👍🏻
Сьогодні за цілий день не згадував за груди, а на обід спав 3,5 години і ні разу не згадав за груди і прокинувся лише на горшок👍🏻
Груди теж уже внормі,хоча була я така собі «мрія»,Памела Андерсон так скажімо😅😅
Короче,до чого це я????
Ми були «затяті ціцічники»,я уявлення не мала як це все буде. А тепер,хочу на цілий світ кричати «Я ЦЕ ЗРОБИЛА»🎉🎉🎉
Звертаюсь до тих, хто переживає і не знає з чого почати. Все буде добре,треба зробити одну головну річ-налаштуватись,якщо Ви морально готові-дитина це відчує!!!
Тепер я мрію про спортзал,манікюр і фарбування🎊🎀Бо до цього синочок ходив скрізь зі мною і я так мріяла коли зможу на годину в місяць вискочити кудись,але він мене не відпускав. А тепер,вже пару днів його чоловік вкладає і гуляти ходять без мене)
Короче «Добі свободєн»😅😅😅
Всім добра,надіюсь комусь буде корисна моя історія😉
Я йду випити бокал вина,бо від завтра курс антибіотика і подальше лікування моїх яїчників👌🏻