После вторых родов начались ПА на ровном месте. Мучалась пару месяцев и пошла к невропатологу, назначили комплексное лечение - два месяца 4 разных препарата и год пила Эсцитам. Полтора месяца снижала дозировку и ушла с него плавно, поначалу боялась возвратов, но все ушло как и не было. До сих пор не понимаю, что это было со мной 🤷🏻‍♀️

Обратитесь к специалисту, не запускайте иначе сложнее лечится потом.

Меня антидепрессант только спас. Год пила, после того, как слезла с него ,стали реже, но все же бывает. Пью на ночь валерьянку. Во время приступов свежий воздух, дыхание. Главное в этот момент осознавать, что это пройдет, это не по настоящему и стараться себя успокоить.

С ПА идут к психотерапевту.

Помогли близкие,мама.

Ви знаєте, в мене були дуже сильні панічні атаки, після перенесення тяжкої моральної травми, жодні заспокійливі не допомагали десь впродовж пів року, все перепробувала, консультації невролога і психолога теж не допомагали.

А допомогати мені стали помалу, як це не банально звичайні речі:

1. Усвідомленняі прийняття свого страху (на це мені знадобилось майже рік).

2. Коли відчувала напад панічної атаки - одразу кожного дня набирала теплу ванну з морською сіллю або лікувальною хвоєю, мені це реально дуже-дуже допомагало, я занурювалась розслаблялись всі м'язи і паніка відходила, повертався здоровий глузд.

3. Церква і релігія. Звичайно, це дуже особисте і суб' єктивне, але мені неймовірно допомагає віра. Я просто стала відчувати потребу у вірі, а церква мене дуже заспокоює і умиротворяє. Зараз іноді я також відчуваю панічні атаки, але дуже рідко і навчилась одразу приводити себе сама в норму .

Пила валерьянку сразу,зеленый час и пыталась отвлечься на что-то, успокоиться.

Включить фильм,телевизор что угодно только бы не думать об этом.

Но меня это пугает ппц,я еще одна дома с малой,и тогда вообще капец

Каждый день есть , что только не пила постоянно думаю что умру