Настала ніч. Зорі святять максимально яскраво. Місто спить. Поруч сопить донечка, підперши рукою щічку.
В голові безліч думок. "Кому зранку першому написати електронного листа? Як краще відповісти партнеру по спірному питанню? Потрібно вислати менжеру повідомлення про прибуття товару в Україну. Не забути купити молоко для кави ..." І починаєш подумки виділяти головне та виставляти справи по важливості.
Раптом поруч чуєш бурмотіння. О, ні! Якщо прокинеться донька, то взагалі не виспишся. І починаш гладити її по волоссю і наспівувати тшшш-тшшш. Поступово темрява розсіюється і мамині очі зупиняються на кучерявому пасмі волосся, що впало на обличчя, потім погляд зупиняється на великих довгих віях, малесенькому неймовірно гарному носику, на прекрасних щічках та пухких вустах... Рука обережно гладить по волоссю. Якщо уважно придивитися, то можна побачити ледь помітне тепле сяйво під маминою рукою. Саме в цей момент через дотик від маминого до дончиного серця добігають тисячі мікро зірочок та передають мамині думки: все добре, я з тобою. Щоб тобі не наснилося, мама поруч. Ця магія заспокоює дитину і вона знову поринає в міцний сон.
Саме такі моменти дарують відчуття безпеки. Тоді не страшно починати нові експерименти, відкривати світ, падати та помилятися. Це залишиться на все життя. Бо хіба може бути страшно, коли все добре? Магія.