Полінка їсть те що і ви?
Ні. Ми їмо те, що Полінка.
В чому різниця? В тому, що ми «фільтруємо» їжу.
Взагалі, дитина, то гарний привід змінити свої харчові звички і задуматись над тим, що ми їмо. І хоч я давно не люблю смаженого/жирного, з появою дитини ще раз переглянула своє меню.
Скажу чесно, інколи сховаюсь і стопчу шоколадку 🙈 щоб Поліна не бачила. Колись від мами ховалась, тепер від дитини 👍🏻 ось воно, доросле життя😄
Ми стараємось їсти те, що вважаю корисно для дитини, і не їсти те, чого їй не хочу давати. Тому що дитина просить те, що їдять батьки. Те, що бачить на столі, те що бачить в мами в руці, те що є у домі.
Тому формуємо правильні харчові звички:
▪️їжа приблизно в один і той самий час
▪️відсутність/мінімум перекусів
▪️максимум корисного
▪️мінімум шкідливого
▪️менше солі/відсутність/заміна пармезаном
▪️спосіб приготування: Виключили смажену їжу. Варимо, запікаємо. Купили гриль.
Колись, я думала, що дітям до 3ох років не буду давати солодощі, ніякі, абсолютно. І я дуже помилялась. І не тому, що я не можу їй відмовити, а тому що я навмисне хочу і контролюю, щоб вона з‘їла на протязі дня щось солодке.
Просто солодощі бувають різні. І правильні солодощі і в потрібен час теж несуть свою користь, особливо для дитини. Чому? Напишу згодом, якщо цікаво😉
Можливо, тому що ще формується смак. В кожної людини є щось таке, що вона не любила в дитинстві, але з завдоволення ість тепер.
Мені здається, все рівно дитині потрібно показувати приклад, батьки мають навчити що корисно, а що ні. Завжди пропонувати і не заставляти.
В нас якось любила кабачок. В якись день просто відмовилась і все. Кабаяок не їсть, хоть як не припрошуй.
А буряк навпаки. не любила, плювалась.
Тепер буряк топче завжди. Всюди його першим виїдає🤷🏻♀️
Мы питаемся все одинаково. И то Зоя не ест то, что мы едим (У нас, если не считать сладостей, норм рацион). Наш пример не является для неё примером, не ест, и всё.