Доброго дня всім! Вирішила поділитися своєю неймовірною історією вагітності та пологів! У нас з чоловіком був єдиний раз, коли ми займалися коханням без захисту. Потім пройшов десь місяць, я була на відпочинку за кордоном, ходила в тренажерний зал, займалася з тренером і не думала про можливу вагітність. Прийшов час жіночих днів, вони все не починалися, поїхали до лікаря, узі показало вагітність і можливо двійня, точно не могли сказати через малий термін вагітності :) Через два тижні сказали що одна дитина. Всю вагітність я їздила на роботу, відвідувала лікаря. Перші три місяці був сильний токсикоз. Навіть коли оформила лікарняний до пологів, продовжувала ходити на роботу, не тому що потрібні кошти, чоловік забезпечує сім’ю, а так цікавіше і не зациклюєшся лиш на вагітності. І мені подобається чим я займаюся, да і не звикла я не працювати. Коли був близько день пологів, речі для себе та малюка ми погрузили в багажник авто чоловіка, він працює поряд з 5 роддомом, де я планувала народжувати. При черговій перевірці, мені сказали що вже 40 тиждень і бажано лягти в роддом, я ще на пів дня з’їздила на роботу, викликала маму і разом з нею поїхала лягати в роддом. Декілька днів полежала в роддомі. Весь час я хотіла бути гарною при пологах, волоси мила часто :) При черговому ранковому огляді сказали ще не народжую, потім через декілька годин став боліти низ живота, огляд показав що буду народжувати. Поставили клізму, я швидко сходила в душ. На кріслі при огляді відішли води. Почалися схватки, я розчісала волоси, накрасила блиском губи, зателефонувала чоловікові, ми домовлялися, що він буде присутній на пологах. Мені допомогли одягти чулки і я пішла в род. зал. На питання про анестезію, лікар яка оглядала сказала що рекомендує вколоти, адже у мене перші пологи і це допоможе народити з меншими розривами. Я думала що я сильна і зможу без анестезії. У род залі схватки посилювалися, приїхав чоловік, напевно у мене низький болєвий поріг, лікарі самі сказали що вколють анестезію. Після обезболення, я відчувала біль, але набагато менше. Мене фотографував чоловік. Народила я доцю. Жодного розриву не було, лиш одна маленька тріщинка. Зріст дитини при народженні 57 см., вага 3570 кг. Все пройшло чудово і ми вже хотіли ще дітей :) У нас до речі з чоловіком різні групи крові, у доці моя група і рєзус. Я дуже задоволена своєю вагітність та пологами!

Любі наші матусі!
Ми від щирого серця вітаємо вас з чудовим весняним святом - Міжнародним жіночим днем! Ми бажаємо вам, щоб ваші дітлахи якнайменьше плакали, були здоровими та частіше радували маму. Щоб чоловіки завжди розуміли вас, кохали і в будь-якій незрозумілій ситуації дарували квіти та парфуми :) Щоб поруч завжди були однодумці та справжні подруги! Бажаємо, щоб ті з вас, хто чекає вагітність, швидше побачили дві жадані смужки на тесті, а ті, хто втомився від бесонних ночей з малюком, на...
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засм...
Щодо останнього мого допису...
Була сьогодні на плановому УЗД
Завмерла вагітність
Дуже боляче... пішли з чоловіком і дитиною дізнаватися стать дитини,і лікар сказав що нема ознак життя
Як це пережити...може в церкву піти, поставити свічку,чи не можна?
Завтра будуть викликати пологи
В мене нічого не болить,завсім,але,нажаль, гарне самопочуття не завжди значить що все добре
Дуже сподіваюся, що за кілька місяців я знову зможу тут з'явитися з новою вагітністю
І так важко,вже майже всі знають, будут...
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Читаю щодо пологів і там пишуть про "мати при собі план пологів" і погодити його з лікарем.
Поділіться досвідом, що ви туди писали і чи робили таке? Дякую.