Сьогодні нам вже 33 тижні і вже скоро я побачу свою диньку🥰🥰🥰. Тим часом мій апетит наростає, а емоції зашкалюють. Вчора просто була істерика. Вивела чоловіка на конфлікт. Мені здалося, що він надто мене повчає; то витяжку ввімкни , так щоб йому в обличчя не дуло, то каструлю постав правим боком на північ, аби їжа була смачніша. Можливо, я вже з розуму їду вдома , чи то справді гормони? Кинула у коханого морозиво, яке із задоволенням «топтала»😱😱😱 З чоловіком помирилась. Тепер у манюні прошу пробачення за свою поведінку. Цілий день говорю, що її люблю 💖💖💖 а як ви справляєтесь з емоціями??
Я в свій день народження ревіла тому що дощ ішов, і нікуди не пішла гуляти.
Я на фоні вагітності стала плаксивою. Виправдовую себе, що це все гормони) Ми з чоловіком теж частенько сперечалися (точніше, я на нього кричала, потім злилась на себе, що його ображаю, потім ревіла, злилась, що реву і ревіла ще більше 😂). Потім у малого вибачалась, що реву) Чоловік все розуміє і пробачає мене. Тільки в нас ситуація протилежна, він забороняє мені працювати по дому, а я ображаюсь. Якщо б мене повчав сильно і все було б не так, то точно б щось в нього запустила))
Я один раз 40 минут ревела из-за того, что муж допил ананасовый сок. Вслух и лицом в подушку. Обидно было капец как.
У меня иногда бомбит без повода) но это такое, не ругаемся за это)
Ещё ни разу не сносило крышу от гормонов)
Если только от счастья) когда смотрела ролики на ютубе о новорожденных - то рыдала как не знаю кто)))
@dianaill, я вчора кричала, що як він може ображати вагітну дружину, що це дуже негідно🧐🧐🧐
У меня все было хуже😂 я выгоняла мужа из дому, он уезжал к родителям, а потом звонила маме и рыдала до полуночи что он от меня ушел и бросил беременную 😂
Я склоняюсь к тому что это гормоны) на днях тоже все не так мужу было , окно приоткрой, вытяжку включи , там переставь , здесь ещё что-то и оно так задевало !) а аппетит , я за всю беременность не страдала таким хотением есть , просто дикий аппетит
Нам осталось ещё чуть чуть , поэтому терпения нам и нашим мужьям )
У меня у мужа такой характер-он может вспылить из-за мелочи и прикрикнуть время от времени.раньше я никак не реагировала,просто говорила ему сдерживать эмоции.Сейчас же я сразу впадаю в дикий плач с захлебами при чем моментально,он не успевает извиниться даже.потом хожу злюсь на него,он извиняется,я обвиняю его во всех грехах(хотя в остальном он у меня идеальный,но вот характер такой),потом хожу плачу от того что мне себя жаль,потом что ребёнку плохо от моих слез и наконец успокаиваюсь)И вот что с этим делать-непонятно