Після того, як я написала що я даю дитині нагітси жарені на олії😂😂мене засипало смс (це ж мала дитина навіщо гробити шлунок, жарене дитині) і так далі... Так от кожна мама сама вирішує що дати дитині, я не жарила їх на літрі олії😂і не даю їсти дитині кожен день жарене.,меню дитини як і дорослої людини повинно бути різноманітним!!! ДАВАЙТЕ ЖДУ КОМЕНТІВ ЯКА Я #ГОРЕМАТЬ.... А ще у мене дитина їсть цукерки😂😂😂
ЧОМУ НАЙСИЛЬНІШІ ЕМОЦІЇ ДІСТАЮТЬСЯ МАМІ "Мені було 5 років. Я пішла з братами в магазин. Стрибнула зі сходинки й упала на асфальт. До крові розбила коліна. Мені приклали подорожник, і на плечах віднесли до бабусі. У бабусі мої рани промили, забинтували. При цьому всі приказували, яка я розумниці, яка доросла, - навіть не заплакала. А ввечері з роботи прийшла мама. Глянула на забинтовані ноги, я побачила маму і начебто з трансу вийшла: зненацька почала невтішно ридати в мами на колінах. Дорослі дивувалися, адже після мого падіння минуло кілька годин. Чому я вирішила поплакати саме зараз, адже мені давно не боліло? Бо ці сльози - не від болю. Мені було себе дуже шкода. Цей смуток я змогла вихлюпнути лише на маму. Тому що інші не підходили на роль контейнерів для моїх емоцій. Для них я старалася бути "розумницею" і "вже дорослою". А з мамою можна бути собою. Кому ще поскаржитись, як не мамі? Іншими словами - мамина жилетка може увібрати найбільше сліз. Тож, якщо мамі вдалося створити контейнер, у який дитина може безпечно розвантажити емоції, з якими їй складно впоратись, то саме мамі дістанеться найбільше "негативних" емоцій. Збоку може здаватися, що мама не вміє домовитися з дитиною. Мовляв, без мами золота дитина, а щойно мама на поріг, відразу починаються істерики. Насправді це означає, що мама вміє створити умови безпечного вияву будь-яких емоцій. Можна плакати і верещати, не побоюючись, що тебе насварять або присоромлять. Дитина не народжується зі здатність давати раду власним емоціям. Цього вона навчається в батьків. Якщо дорослі витримують її емоції, то рано чи пізно вона навчиться витримувати їх сама." Уривок з книги Анни Бикової "Секрети спокою "лінивої мами" Картинка: Александра Сидорченко (Oleksandra Sydorchenko)
Привіт! Розкажіть як ви вибирали ім'я своїй дитині? Мені дуже цікава ця тема, так як мені ім'я підбиралося не простим способом і моїй доні. Як мене назвати мама з татом спорили дуже довго мама хотіла Софія або Зоряна, тато хотів Ганна(так звати його маму) або Тетяна(так звати жінку старшого брата мого тата), мама була в жахливих стосунках з ними обома і категорично не хотіла мене називати ні один з цих імен. Після довгої сварки з татом мама пішла вкладати мене спати і задрімала. Їй поиснилося, що хтось сказав :" щоб уникнути сварки, назви Марія". Так мене і назвали. Коли я була вагітна ходила думала і підбирала імена, але для хлопчика щось не могла придумати вирішила думати для дівчинки, а тоді по ходу і для хлопчика придумаю. І як не дивно мені теж приснилося ім'я своєї доні, хоча я не знала навіть хто в мене буде, я ходила і називала свою дитину Даринкою. Але до вагітності мені подобалися зовсім інші імена і я була впевнена, що в мене буде Настя або Віка😁
Ви б залишили дитину 1,7 місяців з своєю мамою на 3-6 місяців для поїзди з чоловіком за кордон на заробітки??? Гроші реально треба. ( мама все вміє і гарно грається з вашою дитиною)
Вибачте, але я ніколи не зрозумію мам, які нервують через карантин, тільки тому, що закрили садочки і школи. Часто читаю фрази: "Я зійду з розуму", "І що? Мені тепер розважати дитину?" і т.д. Я вважаю, це верх дибілізму. Це ж ВАША і тільки ваша дитина, плоть і кров. Вам апріорі повинно бути цікаво дивитись, як вона росте, розвивається і тим більше, як проводить вільний час і чим цікавиться. Я все розумію, іноді, хочеться спокійно попити чай чи прийняти гарячу ванну, але для цього достатньо попросити чоловіка/маму/свекруху/сестру/подругу посидіти пару годин з дитинкою, щоб "перевести подих". Цього достатньо, якщо дитина бажана і ви її любите, адже нормальна мама сама не зможе лишити дитину надовго,бо сумує вже, коли виходить за двері. І, так, пам'ятайте, ви жінка і мама, якій не можна пробачити холодність та дратівливість відносно своєї дитини, адже це у чоловіків психіка не витримує, та і погодьтеся, більшість чоловіків не так прив'язані до діток, як мама. Любіть більше дітей, а не себе. . P.S. це не стосується жінок, які одинокі і вимушені багато працювати. #незадоволенікарантином
Алина Белова·Мама дочки-младенца
Супер, надо прочитать всю книгу... Спасибо
·1 отметок «Нравится»1·Ответить