#пологи
Ну нарешті настав той день, коли я можу розповісти про свої пологи.
Отже дата пдр згідно циклу мала бути 13.05.2018, але моя красуня вирішила чуть ще побути в затишному місці. А от згідно УЗД мало бути на кінець травня. З лікарем було погоджено на середу 16.05.2018 ще одне УЗД. Та у четвер 17.05.2018 мав би бути знову візит в ЖК. І от лягла я спати перед днем УЗД у 03:00, включила будильник на 08:00, щоб здати аналізи і піти на УЗД, алк у 06:00 я просунулася від того, що щось йокнуло в животі, чесно тоді і подумати не могла, що це настав той день. Ще чуть полежала, сходила помилася, одягнулася і пішла до поліклініки здавати аналізи. Поки сиділа в черзі, що 15 хвилин мене хапав живіт, ніби легким током било 😂. І тут я зрозуміла, походу сьогодні день Х. Після аналізів, йдучи додому зайшла в магазин, купила ще кексиків і десерт. Прийшла додому випила каву, з'їла кекс, і попросила маму піти зі мною на УЗД. Поки сиділа під кабінетом, мене почало хапати частіше. Я сказала про це лікарю, і було погоджено що ми їдемо на огляд 😣. Пробив пробку 😡😡😡. Після огляду лікар сказав мамі, що нині до вечора все закінчиться. Відпустив додому, так як мале відкриття, і сказав прийняти щогодини свічки вібрукол і ношпу. І через 3 години подзвонити, якщо буде гірше. Додому як я йшла, то ставала кожних 3-5 хвилин, терпіти ті болючі схватки. А як прийшла додому то мене так ковбасило, що це було словами не передати. Через годину викликала таксі і поїхали в лікарню. Ви би бачили лице водія, коли у мене була перейма 😂😂😂. На даний час мені смішно, тоді було печалька. Подзвонила чоловікові, сказала, що той день сьогодні ( і це був останній день, коли я від нього отримала якусь підтримку 😥😥😥). Перевели у передродову палату, одягли їхній стерильний одяг 😁 (на якому написано Минздрав 1978) і сказали терпи, бо відкриття ще немає.
Читала неодноразово що то боляче, ніфіга то не просто боляче то ппц як боляче, тому, що кожних 3 хвилини тебе ніби хтось б'є током. Я просила про обезболення, вкололи спазмалгон - не помогло. Потім пробили води, сказав ходити, масажувати, скакати на м'ячі.
В той день, ще така сильна злива була, і гриміло 😱, чесно так як в мені всередині.
Десь о 19:00 забрали в залу пологів.
І тут почалася жесть 😡😡😡.
Разом їх було четверо, лікар і три медсестри.
Дізналася про себе, те, що не вмію ніц робити, що то фігня народити маленьку дитину, і щоб не кричала а дихала і тужилась, бо то не болить. Цікаво звідки мужик знає чи то болить 😠.
І отже, 19:45 народилася моя квіточка донечка вагою 2.700 та зростом 49 см. Положили на живіт 😊😍 і я поплила від щастя. Поки зашивали ( внутрішні розриви, епізіотомія), то малявка лежала на мені, потім забрали мити і одягати.
Накладання швів, це тоже повна Ж.
Потім її дали чоловікові, він був такий щасливий. А весь час поки я народжувала, сидів під дверима і плакав.
Зараз, ми спілкуємося тільки по телефону і то суто про те, як та що робить наша донечка.
На даний момент я щаслива мама своєї квіточки.
І хочу сказати що пологи то ппц страшний 😡, але фінал бомбезний 👧