17.11.2017 Цей день в історії... Рік пролетів з того часу, як мені на груди виклали цей комочок! -…

17.11.2017

Цей день в історії...

Рік пролетів з того часу, як мені на груди виклали цей комочок!

- Який він малесенький! - сказала я тоді

- Нічого собі малесенький! Сказала лікар.

- Чому він не плаче??? - я все перепитувала.

- Бо в нього все добре! - відповіла лікар.

- У вас хлопчик 4010 гр і 56 см - сказала акушерка

- Ви що жартуєте??? - спитала я

- Нам тут не до жартів, які ще жарти....

Я лежу в шоці. Тримаю його руками міцно-міцно. Все боюсь що не втримаю і він впаде 🤦‍♀️

- Ну, що ви раді??

- Я голодна!😆😆😆

Короч, я би хотіла написати щось дуже сентиментальне. Але в голові каша з гормонів, емоцій, недосипу, тривожності і якогось нереального щастя

365 разів я прокидалась зранку і не вірила. Не вірила, що я мама, що все це зі мною. І навіть зараз, коли він бігає по квартирі і тарабанить «мама-мама», я не можу до кінця в це повірити🙈 Не можу повірити, що в мене є він! Син! А потім він такий бере свою маленьку ручку і як з усієї сили «лясь» мене по носу - і зразу все стає на свої місця🙈 Я прокидаюсь і вже не сумніваюсь ні на секунду, що ось він, синок. Такий же невгамовний як я, і серйозний як тато😉

З днем народження нас!❤️