колись денний сон був справжнім щастям ! можливість була хоча б підлогу помити чи вечерю приготувати . а тепер мала перетворилась на ту лічинку з фільму «чужий»і тримає міцно мене за шию. і спить вона години три і я лежу, а перед очима гора посуду і розказаний по підлозі суп після обіду 🤯
Тю, а я лежу с удовольствием в такие моменты) как в том анекдоте: смотрю пыль лежит, дай-ка и я прилягу 😁
Посуда со стола и суп с пола никуда не денутся)