«Тій, хто покохає мого сина». Я не знаю, коли саме я віддам Тобі цього листа.

«Тій, хто покохає мого сина».

Я не знаю, коли саме я віддам Тобі цього листа.

Можливо, через кілька десятиліть, коли ви з моїм сином одружитеся. Або, може, це станеться у випадковий день, коли я відчую, що так буде правильно. В будь-якому випадку, я сподіваюся, що буду живою і здоровою, щоб віддати Тобі цей лист особисто.

Зараз, пишучи ці рядки, я почуваюся трохи дивно. Мій син, мій маленький хлопчик, солодко спить у своєму ліжечку, яке виглядає занадто великим для нього. Він загубився у морі ковдр і подушок, якими я з любов’ю огорнула його перед тим, як поцілувати й сісти писати цього листа.

Я чула багато історій, що малюки зростають набагато швидше, ніж ми встигаємо до цього підготуватися. Вже незабаром його ноги будуть звисати з краю цього ліжка і, перш ніж я це зрозумію, від спатиме в іншому ліжку і в іншому домі, далеко від мене.

І десь на цьому шляху він віднайде Тебе. І все зміниться.

Зараз він обирає мене. Він просить мене погратися з ним машинками і почитати йому казочку. Приготовані мною обіди подобаються йому більше, ніж шкільні. І він хоче, щоб я була останньою, хто поцілує його проти ночі.

Зараз його очі горять радістю, коли він бачить мене, але одного дня ці очі будуть сповнені блиску для Тебе.

Він вивчить Твої руки, запам’ятає кожну рису Твого обличчя та сфотографує Тебе у своєму кабінеті (або у своєму «надзвичайному підйомно-вантажно-екскаваторному тунелі», про який він мріє зараз).

Поки що його герой – це я. Він просить мене допомогти. Він просить мене припинити дощ. Він горнеться до мене, якщо захворіє

Але одного дня його героєм станеш Ти. Задаючи запитання, на яке кожна з нас дасть свою відповідь, він прислухається до Тебе. Ти допоможеш йому відкрити світ, Ти станеш людиною, яка покращить його стан, коли він буде сумним або хворим.

Зараз я навчаю його, як бути добрим. Ми з його батьком розповідаємо йому, як поважати і слухати людей, як допомагати, і як просити про допомогу, коли це потрібно йому самому. І одного дня, я сподіваюсь, він віддячить нам цією повагою і добротою.

Зараз я можу планувати вечірки на його день народження та готувати для нього магічні свята.

Але колись вже Ти нагадаєш йому зателефонувати мені з нагоди мого дня народження.

Просто зараз він вдома, зі мною.

Але одного дня він відчує, що його дім – там, де Ти.

І справа в тому, що все це нормально. Насправді, це чудово!

Я маю за честь бути мамою цього маленького хлопчика, допомогти йому вирости і стати людиною, в яку Ти колись закохаєшся. І для мене буде великою честю познайомитися з Тобою.

сподіваюсь, що світ для нього стане кращим в ту мить, коли він зустріне Тебе. Я обіцяю намагатися знайти баланс між моєю присутністю у вашому житті та вашим прагненням цього. Я не буду переступати межу.

Я обіцяю не давати вам порад, якщо ви не просите про них.

І я обіцяю Тобі – людині, яка полюбить мого сина – полюбити Тебе теж! Тому що жінка, яка покохає мого сина, зрозуміє, що за його сяючими очима стою я. Вона відчуватиме, що його чудовий сміх – такий же, як і мій. Як я можу не любити Ту, яка усвідомлює все це і кохає мою дитину?

Тому просто зараз, поки він ще маленький, а до зустрічі з Тобою залишається ще багато часу, я буду плекати кожну його мить і кожний поцілунок.

І одного дня, коли ти покохаєш його, а він покохає тебе, я буду так пишатися! Пишатися людиною, якою він став, пишатися Тією, з ким він вирішив провести своє життя, і дуже, дуже пишатися тим, що я маю за честь бути його матір’ю…

З любов’ю в серці,

Мама