Підкинули мені якось тему, про вроки, які існують тільки в Україні) щось в тому є))
Коли в Італії народжується дитина, рідні вивішують якусь кольорову прикрасу (блакитну чи рожеву, що означає стать дитини). Це можуть бути стрічки, кульки, банти, все що завгодно, і чіпають десь на видному місці (паркан, балкон, двері) аби усі бачили що в цьому домі є новий житель. Коли ми гуляли з коляскою, люди запитували чи можна подивитись і заглядали. Це могли бути сусіди, перехожі на базарі, в магазинах, та будь-де, і всі в слід казали що дитина гарна, мила, запитували скільки місяців чи ще щось, вітали нас. І це скажу вам чесно, набагато приємніше, ніж коли плюють на тебе і на твою дитину і кажуть що негарна (щоб не наврочити).
Я не вірю у вроки, взагалі, це тема дуже для всіх спірна. Колись я часто непритомніла в маршрутках, мене виносили з церкви, я виходила з малих тісних приміщень, де не було чим дихати. З церкви як виносили то зразу плювали, обливали священою водою і старші люди малювали своєю слиною мені на чолі хрести. Бе. Такі собі спогади. І проблема не в «зглазі», а у анемії, і мені просто робиться погано у задушливих місцях, де велике скупчення людей, не хватає кисню.
Щодо маленьких дітей, справді, є таке коли прийшли гості нові люди, один за одним всі підходять і стараються щось з дитиною вияснити, проводять багато часу, то дитина може бути неспокійною. Чому? тому що в дитини просте перенавантаження. Для немовля все нове. Кожен звук, погляд - це все нова інформація. Це те саме, що посадити людину за якусь надскладну книгу з матиматики чи фізики і сказати що це все треба вивчити. Ви зможете спокійно спати після цього? Ваш мозок та емоційний стан буде в порядку? Я б не заснула, так як і малеча. Вона вимучена, перенавантажена і емоційно знесилена. Тому не треба боятись що хтось «не так подивиться», просто потрібно немовля вчасно вложувати спати, слідкувати аби не перевтомлюмався. Для кожного віку є свої прблизні норми гуляння/спання дитини (шукайте, в неті досить тих таблиць). Якщо хочете спокійну ніч - робіть максимально правильним розпорядок дня.
@vera020379, так так. В нас якось так заведено. І мене вчили не дивитись на малих діток, не заглядати. Багато хто ховає. Тоже якось незнаю як себе вести. Чи плювати на дитину чи казати що гарна)
👍👍👍 малюк народився в Америці, там теж всі заглядають просто у візок, я і не ховала, гордилася ним)) ми з народження з 3-4 днів по торгових центрах, по ресторанах, всюди ходили, завжди на нього милувалися всі, за ручки мацали))
От приїхали ми в Україну, десь біля міс таки зробили хрестини і маски-шоу - такі всі родичі приходять і очі ховають. А вже виходимо з костелу «О, тепер можна дивитися, тепер заглянемо» і це дурнувате українське «тьху, яке негарне»... Ми з чоловіком ржали, а малий кривився - ще би - чомусь замість «so beautiful baby” став паскудним🤣🤣🤣🤣🤣🤣
@medusa, я відразу попереджаю, щоб без цього плювання)) І я бачу по дитині / нашим дітям дуже шкодить це наше дурне українське. Ми багато їздимо і коли трошки побудемо десь в теплих країнах, де дітей особливо люблять - чи Турція, чи Італія, чи Португалія - малий аж розквітає - всі до нього говорять, щебечуть, за щічки тягають. Сюди повертаємось / теж спершу чекає того ж, а потім аж по ньому видно, як щось згасає в дитині... І мені так прикро це бачити(((