Я давно уже слідкую за людьми.
Занотовую всі фрази без упину.
Та найбільш, чомусь , захоплююсь дітьми.
Бо , мабуть, ще й досі сам дитина.
📜
Як подивлюсь в їхні очі - завмираю.
Затамовую свій подих і люблю,
Коли батько свою доньку обіймає-
Я ще мрію, як дитина, про свою.
📜
В їхні очі неможливо не дивитись.
Не під силу нам і втриматись щоби
Як колись, в своїм дитинстві залишитись.
Тож тепер давайте станемо дітьми!
Б.Фесик
Р. S Люблю його вірші