Я давно уже слідкую за людьми.

Занотовую всі фрази без упину.

Та найбільш, чомусь , захоплююсь дітьми.

Бо , мабуть, ще й досі сам дитина.

📜

Як подивлюсь в їхні очі - завмираю.

Затамовую свій подих і люблю,

Коли батько свою доньку обіймає-

Я ще мрію, як дитина, про свою.

📜

В їхні очі неможливо не дивитись.

Не під силу нам і втриматись щоби

Як колись, в своїм дитинстві залишитись.

Тож тепер давайте станемо дітьми!

Б.Фесик

Р. S Люблю його вірші