Чим мені запам‘ятається Португалія.. Не прекрасними краєвидами, сильним і холодним океаном, неймовірно теплими людьми і фантастично смачною їжею.... Португалія - це країна, де мамою бути почесно і комфортно. В кожному кафе, в кожному магазині, в кожному місці, де є шанс на чергу бодай з 2 людей, у всіх музеях і пам‘ятках, де є каси - висить наліпка «пріоріті» і ти з дитиною, плавно оминаючи всіх, проходиш першою. Країна, де в поїзді є окремий вагон для мам з візочками, а в аеропорту на огляд безпеки ти взагалі не стаєш в загальну чергу, а за тими ж вказівниками «пріоріті» спокійно проходиш не те що поза чергою, але зовсім іншою смугою, в обхід основних з дитинкою і сімейством, якому пощастило мати відношення до дитини)) Так - Португалія - це країна, де дітей люблять не на словах і мимоволі думається - наскільки комфортніше і з меншими нервами в таких умовах живеться мамам.... Бо ж нам і справді непросто, тому що материнство - нелегка щоденна, щохвилинна праця, яка вимагає від тебе цілодобової готовності нон-стоп в режимі «дитина». І коли суспільство це розуміє, цінує і максимально полегшує якісь побутові незручності - хочеться народжувати і ростити дітей в любові і вдячності до рідної країни😉🤣🤣
@siania, о так. Зовсім інше ставлення до дітей. Мій малий і після Хорватії чекав, що до нього всі будуть посміхатися. Але тут... Офіціантка може забрати дитину і носити по цілому ресторані, заціловуючи, даючи мамі пару хв поїсти ☺️☺️☺️
@yulyagolovneva, ☺️☺️ якщо врахувати, що малюк не давав і секунди побути самій, щоб почистити зуби чи помити лице🙈 навіть в тата на руках плакав. Видно - боявся, що мама в новому місці пропаде🙀🙀
@vera020379 крутяк