Так швидко летить час...згадую ті дві полоски, сльози щастя, розуміння того, що чудо є і маленька людина обрала мене для свого життя...все йде за планом Божим, в це я вірю...я дякую вищим силам і матінці природі за можливість бути мамою!
Чекаємо на нашу квіточку🙏🌸👶🏼
А поки відпочиваємо і набираємось сил перед зустріччю)
Сил моїх більше немає! Знову молочниця, знову ці нестерпні відчуття! Як позбутися раз і назавжди???
Дівчата крик душі, ви вірите в скору перемогу і покращення життя? Сиджу і думаю залишатись тут, чи поїхати в іншу країну і розпочинати там нове життя? Хто ще планує зараз переїзджати?
Крик душі. 😨 я уже так задовбалась...😣 по сьогоднішній день не можу виспатись. Чоловік приходить з роботи втомлений, навіть якщо і дасть мені відпочити, то це дитинча прибіжить все одно в кімнату і не буде давати мені спокій, а коли малий спить на обід, то як завжди куча роботи. Пів дня стою на кухні і кожного ранку встаю і нема що їсти. Постійно бігаю і прибираю, і постійно грязно.. розкидане печиво, хліб, іграшки і все на світі... Сил уже немає, хочеться вийти і не повернутись... і вихожу, але через 5хв повертаюсь, бо не можу і не хочу чути як моя дитина плаче, бо мами нема на горизонті 😕. У кого буває такий відчай і як ви з ним справляєтесь?
Пост поговорити.... Коли ви втомлюєтесь, чим рятуєтесь? Я маю на увазі не фізичну втому, а емоційну... в мене взагалі кудись зникли всі сили і хочеться лягти овочем в ліжко і на тиждень залишитись на самоті... без чоловіка і без доньки. В тиші і спокої. Що допомагає вам повернути свої сили?
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
