Не пишу таких постів, але вчорашній день був просто адіще!!! Підписатись на зустріч з колишньою…

Не пишу таких постів, але вчорашній день був просто адіще!!!

Підписатись на зустріч з колишньою командою з роботи в честь приїзду одного із них, з США

Вирішила, що я супер-мать і поїду на таксо з дитиною.

Взяла коляску, автокрісло, малого, спакувала похідний «рюкзачок» мами, викликала таксі. Ледве спустилась з цим багажем з 4 поверху. Перечепилася і летіла через 3 сходинки з дитиною на руках. Слава богу - не впала.

Сіли в таксі - поїхали.

Тут таксист оголошує, що центр перекритий і він нас може довезти до жд вокзалу. Шо? І шо я там буду робить? Ну спасіба, бля! Подумала я.

Спільними зусиллями ми таки знайшли лазєйку, як доїхати в центр.

Малого укачало в машині і вирвало🤦‍♀️🤦‍♀️ Я була не готова, розгублена. Все брудне, мокре. Я, Дем’ян, таксі...

Доїхали ми таки в центр. Причапали до вказаного місця - а там нема нічого. Тобто ресторану нема😲😲😲

Виявляється, то я переплутала назви і замість «чікен киів» приїхала в «холлі чік»( його закрили єслі шо).

Тут в малюка починаються капризи. Він хоче спати. Благо, чоловік до нас під’їхав. Вирішили пертись в той ресторан через цілий Хрещатик. І тут - парад 🙈 Дитина спить, танки лупашать, марш грає, авіація літає. Коротше, ледве пробігла той Хрещатик. Забігаю на радостях в рестік - а нікого ше нема ( ми спізнились на годину). Я в ярості. День просраний. Настрій зіпсований. До машини назад пі..чити км 2.

Одна радість! Дитя від танків не прокинулось.

Коли всі таки зібрались, і ми посиділи аж 30 хв, приємним сюрпризом стала ціна страви - 89 грн! Давно я так не вечеряла.

Ну, одним словом, я сто раз пожаліла що виперлась з дому. Сто раз подумала, що я горе мама.

Єдиний плюс - давно я не відчувала такої радості, від повернення додому, як вчора.