Вже пройшло 4 тижні ,і ось нарешті виділилась хвилинка щоб поділиться з вами своєю історією 2гих пологів,яких я боялась як смерті бо мені мало вірилось в те,що вони пройдуть легче ніж мої перші...але останні дні,було настільки тяжко ,шо я вже була готова сама спустить ті води і витягнуть ту пробку) 40тижнів,а я тугородя ніяк.врач сказала якщо до18го липня не родиш будем стимулірувать...цього я хотіла саме менше,і молила Бога щоб схватки почались самі. І тут «Алілуя»,16го числа день почався як завжди,повзаю як тюлєнь,потроху роблю всі домашні справи...в обід прилягла відпочить,і скрізь сон чую ,як тягне живіт і спину ,не реглярно і геть слабенько,я відкрила очі і подумала «мабуть придумала,або приснилось чи накрутила себе» наівна,в 40 тижнів таке думать😁😁😁та і пдр на 15 був! Я щє недовго так подрімала,встала і чую все таки не проходе а прихвачує трохи сильніше,пішла перемила посуд,поприбирала в кухні ,щє приготувала їсти...перебрала по 10му разу сумки в роддом,і чую що вже мені ні до сумок ,ні до якихось справ...мене нагрібає,засікла перерив кожні 10хв.зателефонувала чоловіку на роботу,він приїхав за сумки і в роддом!заїхали по дорозі щє за своїм лікарем,і помчали!приїхали ми в 20.20 вечера,мене зразу повели в родзал із сумками...схватки були терплячі,щє ходила сміялась ,підшучувала...до тих пір пока врач не сказала іти на кресло,провірить на скільки матка відкрита,це було так боляче що я минтильнула ногою врача випадково,вибачилась бо соромно...матка відкрита була на 3пальці,але туга і врач сказала поставить вібрукол,я поставила і тут почало мене потроху розривать,хватать сильно..вже і в туалет пре,і хто зна що зі мною починає робиться (чоловік постійно був поруч) і допомагав мені ,тер спину,обмивав водою і т.д. я йому дуже вдячна,з його підтримкою це все переносилось легче!але води і пробка так і не відходили...знову осмотр на креслі,мене так хватало що я на нього вилізти не могла,круги наматувала навколо нього))все таки дібралась я на кресло ,пробили мені пузирь і з мене плюхнуло наче відро води ,і слизь почала відходить намостили кучу пільонок ,і через хв.5почався адський ад!я думала що мене розірве навпіл,я повидираю з голови всі патлахи,підсовували посидіть на шару ,який я зафутболила бо не знала куди себе вже приткнуть)перед іконой молилась,падала на коліна...цирк на дроті почався)я не могла з собою совладать! Тут акушер говоре давай обпирайся об чьоловіка,присідай і коли схватка то дмись ,а колизакінчується вставай і ходи.це мабуть був самий найтяжчий період,я раз 20отак мабуть присідала вставала,присідала - вставала...просила щоб кс зробили,щоб хоч що небудь ,тільки не терпіть оці страшні болі але на мої прохання наче всі оніміли...в очередний раз врач ложе мене в родзалі на кушетку подтвиться знову розкриття,а перед тим сказали мені що буду до годин 4,х ранку ходить це точно,і тут я кажу їм що до 4х ранку вам прийдеться гроб заказувать,бо я не витримаю ,і тут я лягаю на цю ж кушетку,мене розпирає і роздіймає наче зараз взлетю в повітря!врач дивиться і каже «так ми щас будемо рожат,бо вже головка видніється» і тут я чи на радостях що це скоро закінчиться все,чи що..як на зло дую в щьоки,мене це сердить,що я ніяк до купи зібраться не можу...з нннго разу,вже прислухавшись що говорять мені,я нарешті зібрала остатки своїх сил і з мене тільки «плюх»,я наче заново народилась на світ разом з нашою доцьою))) родила я в 22.20 ,тобто за 2 часа я упоралась,а казалось що пройшла вічність) 4,072 кг,53см. Без жодного розрива! І тут я прозріла ....бо не очікували що буде такий вєс,живіт наче і не великий був ,та вона притаїлась в середині більше ніж на зовні))) порівняно з першими родами які длились 12годин і другими які длились всього лиш 2 години,різниця велика!та біль сильніша ніж при перших пологах!
Тепер я сама щаслива мама синочка і доцюні😘😘😘
вже більше туда не повернусь це точно😁
#історіязавершена