Ч.4 Перевели в палату. Десь біля 2 ночі. Принесли ще до грудей. Схопив так нормально. Починає їсти і тут я розумію, що…
Ч.4
Перевели в палату. Десь біля 2 ночі. Принесли ще до грудей. Схопив так нормально. Починає їсти і тут я розумію, що просто від’їжджаю. Шум в вухах, темно в очах. Прибігають лікарі. Давай наді мною кружити. Щось в мене вливати. Мед з тюбику запиваю водою. Вроді попустило.
Малюка забрали. Так як я виглядала і почувала себе неважно. Я була проти,морально, але відчувала, що фізично не зможу з ним залишитись. Так як палата не передбачає перебування чоловіка - це найжирніший мінус в моєму списку!
Діма в 3 ранку почапав додому. А я намагаюсь заснути. І тут знову накриває. Прибігає зав реанімації, знову купа лікарів. Починають колоти мене чимось. Аналізи. Гемоглобін 70. В роди йшла 116. Втратила 700 мл крові - в 2 рази більше норми. Підключили мене до якогось апарату, що міряє тиск і пульс. І передає все лікарям на монітор. Ніч була весела. Цей апарат пищав, коли значення були не в нормі - через що поспати я так і не змогла нормально.
Сказати, шо я була немічна і розбита. - це нічого не сказати. Тоді я думала, що ніколи вже не зможу ходити🙈 Шви боліли, ноги не тримали, геморой, сука, виліз. Повернутись з боку на бік я не могла. Встати теж. Акушерки ходили мене мити, носили мені судно, міняли нічнушки. Прийняли рішення колоти обезболююче. А на наступний день зробили гематотоансфузію - влили 700 мл чистих еритроцитів. Гемоглобін пішов вверх. Коротше, здохляк я ще той😩
Потримали нас довше, ніж відведено. І через 4 дні виписали.
Ну що я можу сказати?
Чи задоволена я своїми пологами? В цілому так.
Чи все пішло по плану - ні. Все пішло з точністю до навпаки 🤷♀️.
Чи задоволена пологовим? Так.
Які мінуси?
- неможливість спільного перебування з чоловіком
- Чіткий план по протоколу. Я би ще ходила вагітна і чекала б самостійних пологів. Хоча, тут не вгадаєш.
- Ставлення персоналу - в цілому ок. Людський фактор ніхто не відміняв. Траплялись акушерки не дуже, скажімо, мотивовані. Ну, в порівнянні з державними ( а я лежала в 1 роддому двічі) - то це супер сервіс.
- Чи шкодую я потрачених грошей? Взагалі ані каплі. Я про це забула в першу чергу.
- Чи хочу я ще дітей? Так!
- Чи страшно народжувати? Ні.
Таисия Кучеренко·
Что могу вам сказать ?)
Вы умничка!)
Эти улыбочки на фото таак мило)))
Я в такие моменты не то,что улыбаться, глаза открывать не хотела!
Hanna Dundych·
Мама сына-младенца
@tayam, ох, геморой це зліще! Я місяць боялась в туалет ходити😢😢😢 як згадаю, бррр