Ч.2 Приїхали - огляд. Нічого. Все як і було. Сказали ще два дні лежати в них. Поселили в палату.…

Ч.2

Приїхали - огляд. Нічого. Все як і було. Сказали ще два дні лежати в них.

Поселили в палату. Палата класна. Годують бомба. Вайфай є. ТВ є. Ну, все як і обіцяли. Але мені пофіг. Я родити хочу. Сама. Бажано, щоб неочікувано.

Лежу 2 дні тюленем. Їм. Скучаю... Знов огляд - знову 0 см. Прийняли рішення ставити гель Простин - для розм’якшення шийки.

Четвер 16.11. в 6 ранку поставили гель. Почав нити живіт. Дзвоню чоловіку, кажу, щоб брав вихідний, бо напевне сьогодні рожу. Приїжджає він через годину. В мене пішли схваточки. Я радо шо слоняра. Засікаю - кожні 4 хв. Ну, думаю, ура. Пора вже дихати, як в книжці. Дихаю. Ходжу по коридору. Діма робить масаж спини. І тут огляд - і знову 0. Шо??? Як нуль? А схватки? То кому? Цілий день лупашать схватки кожні 3-4 хв. І нуль???? 14 годин таких каруселей. На табло по нулям. Лікар приймає рішення колоти мені обезболююче, щоб відпочила в поспала. Вирубалась..

17.11.2017. Ранок. 06.00 - їй богу, НКВСники. Огляд. Друга порція «розмягчіна», як сказав мій Діма. Приходу в палату лягаю. І відчуваю як мене ковбасить, що мама не горюй. Відходять води. Я сповзаю з ліжка. Прибігає акушерка. Я кажу, що води відійшли. Вона каже, що то напевне гель витікає. Я встаю - і з мене тече. Вона підтвердила, що таки да. Води. Лікар прибігає. Переводьтесь в родзал. Я рада. Забула, що живіт аж рве від болю.

П. С.

На фото, я не після перепою, якщо що. Це після 14 годин схваток. Але я рада, що води відійшли. Хоча ледве стою на ногах 🙈