Проживши 7 років в подружньому житті. Особливо в останні два роки, ми були все в очікуванні дива, коли це відбудеться. А наше янголятко все ніяк не квапилося до нас. І от це нарешті відбулося, згадую цей момент тримаючи тремтячими руками чарівну смужку, і ледве просвічувалося дві рисочки, спочатку шок не вже, а потім сльози. Нашому татові ми зробили приємний сюрприз на 14 лютого, мовчки вручили листівку з вклеїним тестом, та нас хватило тільки на пару слів: "вітаємо з майбутнім батьківством". Звичайно він зрадів, тому що наше янголятко вимолине в Бога. Пам'ятаю обійнявшись на кухні стояли й плакали вже разом. А нашим рідним ми вирішили повідомити після першого УЗД, щоб переконавшись, що все добре. Ми прийняли рішення, щоб нікому не було образливо, що хтось дізнався першим, а інші останні створивши групу в вайбері, прийнялись за написання так би мовити послання, сиділи напевно години зо дві за його написанням, а відправили 1- го квітня, всі дзвонили, та першим їхнім запитання було, це не жарт.#ябудумамою#мифдетства #