Для тих хто слідкує за історією про нашого Іванка. Сьогодні вже 30 червня. Нам не давали навіть цих…
Для тих хто слідкує за історією про нашого Іванка. Сьогодні вже 30 червня. Нам не давали навіть цих 10 днів. Але ми живемо. В четвер в нього почалась шлункова кровотеча. Він був не притомний. Добре що її вдалось зупинити без оперативного втручання яке в його ситуації теж не можливе. Все обійшлось і стан стабілізували. Мед персонал каже що у таких діток часто бувають кровотечі. Але мені таке бачити було вкрай важко. Почало боліти серце. Я стояла біля кювеза і тільки просила його щоб він боровся і чекав маму. Я змушена була в четвер вийти на роботу. Нас до хлопчика пускають тільки в 12год і в 18год. То я в четверг після 18 поїхала працювати. Як важко мені це далось. Бути далеко від своєї крихітки. Може мене хтось за це і осудить. Але поки я йому можу допомогти тільки словом, підтримкою і коштами то буду працювати хоч по вихідних. Поки я далеко до нього ходить татко. А я вже завтра побачу свого малючка. Працюю я косметологом і візажистом. А зараз якраз гаряча пора для такої роботи. На кілька днів лікування вистачить. Як ви ставитеся до такої ситуації? Може б раніше коли не було Іванка я б такого і не зрозуміла. Коли дитя в реанімації а мама на роботі (((
Ната·
Мама двоих (младенец)
@mavie.anastasia @ulia233 @knadolinska21 є номер в коментарях, тому можемо допомогти