Син втратив свідомість від плачу і образи. Пройшов майже місяць. До того випадку я й уявлення не…

Син втратив свідомість від плачу і образи. Пройшов майже місяць. До того випадку я й уявлення не мала, що це можливо. Тому й пишу про це тут, щоб хтось таки застеріг і себе і дитину від такої неприємності. Лікарі це називають респіраторно-афективний приступ. Ми гралися на майданчику, інший хлопчик вихватив з рук мого іграшку, і мій почав плакати. А, і до цього випадку я намагалася не втручатися в їхній переділ іграшок. Він підійшов до мене, я його почала гладити, обіймати, говорити, що все нормально.. І після того як він почервонів від плачу, він почав закривати очі і просто звалився на мене, не реагуючи на мої слова. Через секунд 10 він відкрив очі і продовжив плакати. Те що мене після цього теж не завадило б відкачати це і так ясно. Та я то дрібниці.. Так от. Бажано до такого не доводити дитину, щоб не було гіпоксії в мозку (якось так невролог сказала). Потрібно намагатися відволікти чимось, пощипати можна, полоскотати трішки, подмухати, по попі хлопнути легенько. Нехай вас усіх така неприємність омине, та знайте, що таке буває.. (хоча може це лише я така, що не знала)