Сьогодні в роздягальні #спортлайф мама дитині: “Что значит не хочешь????” Я була через один прохід в роздягальні, та мені стало якось ніяково… Не передати тон, з яким сказано цю фразу. Навряд чи у дитини з’явилось бажання в цю мить плавати…
Ми любимо своїх дітей і бажаємо їм найкращого , інвестуємо гроші та час, купуємо абонементи та супроводжуємо задля їх блага, щоб були здорові та щасливі. А от дозволити проживати своє життя самостійно, чогось хотіти або не хотіти, тут ні! Ми ж дорослі, краще знаємо що краще і що хоче дитина, мала б хотіти, враховуючи свій досвід, звичайно, свої рамочки. Ми краще знаємо, на який саме спорт потрібно ходити і в яку школу, і з ким дружити або не дружити, навіть що вдягати, а потім і з ким одружуватись! Подаємо готові рішення у вигляді інструкцій, заборон та наказів, не ставлячи такі важливі запитання дитині як: “А як ти думаєш?” “А чого ти хочеш?” “Що ти відчуваєш?”. При цьому, все-таки сподіваємось, що там, в дорослому житті діти виростуть самостійними та відповідальними, будуть знати чого вони хочуть, вміти ставити цілі та їх досягати, вміти нести відповідальність за своє життя, а не перекладати її на когось.
Всі ці навички не отримують разом з паспортом, вони не з’являться самі по собі в 16 років, їх потрібно виховувати, важливо дозволяти дитині жити своїм життям, вчитись на власних дитячих помилках.
Розумію вас, також шукала відповіді - як виховувати дітей по іншому... буде бажання, перегляньте про курс «мистецтво бути батьками» в фейсбук або ютуб на сторінці Академія щасливої родини. Я для себе знайшла багато корисного в цьому курсі, та не лише я, там є відгуки інших учасниць , наприклад : ссылка
ссылка
@natachekman понимание и благодарность у меня были до родов, а после них когда я начала задумываться о воспитании своего ребёнка я поняла что не хочу воспитывать в том формате в котором воспитывали меня. Я понимаю как я не хочу делать, но в то же время я не знаю как хочу и как правильно это делать. В памяти начали всплывать моменты с которыми я была не согласна либо не понимала как это можно было сказать/сделать и возник вопрос - как можно было так воспитывать ребёнка и ждать что он не вырастет закомплексованным и забитым? Какой я в принципе и выросла🤷, и мне понадобилось много времени чтобы в себе хоть какое то подобие уверенности выработать. И на данный период у меня обида/агрессия по отношению к маме, хотя понимаю что воспитывала так как считала нужным или правильным, но принять я это не готова. А относительно моей последней фразы - мне обидно это было слышать, но со временем я поняла что я в этом не виновата и стала спокойно к этому относится, как к факту, без эмоций.
@olunyanik, спочатку, коли я починала працювати над своїми «розчаруваннями» та установками, була образа на батьків, що «не так» виховували:( до речі, на той час я була досить дорослою, мала уже 2-х дітей:( на наступному етапі, я почала брати відповідальність на себе за своє життя, зрозуміла маму, чому вона робила так чи інакше, що вона любила і виховувала як могла краще, як вміла, на той час і при тих обставинах. Тепер зовсім немає ні образи, ні претензій, є розуміння, прийняття та подяка своїм батькам. А зі своїми установками, комплексами, страхами, я продовжую працювати, продовжую рости. Так, на сьогодні намагаюсь дати своїм дітям інше виховання, ніж було у мене. Не так давно, пройшла прекрасний курс про виховання дітей, вдячна тренеру, психологу, за ці декілька місяців бачу результати взаємодії з дітьми. На рахунок вашої останньої фрази, якщо, звичайно, правильно зрозуміла, хочу сказати, що важливо прийняти себе такою, яка ви є! А ви є не розчарування, а багато прекрасного! Можна для початку спробувати такий експеримент: попросити своє оточення сказати або написати про вас декілька якостей, що у вас хорошого, за що цінують. Важливий момент, лише позитивні якості:) хтось захоче написати і плюси і мінуси, вам важливо лише плюси.
Мне все время рассказывали что делать, с кем дружить, где учиться. Вот вспоминаю и создаётся впечатление что у меня своего мнения вприципе не могло быть. В один момент взбунтовплась и начала делать то что я хочу, а не то что мне "рекомендуют". Итог - я большое разочарование!
@natachekman спасибо. Посмотрю