Чомусь саме зараз на всих напала хандра. Її називають по різному- весіння дипресія, істерика, жалко…

Чомусь саме зараз на всих напала хандра. Її називають по різному- весіння дипресія, істерика, жалко себе... Хтось питає,як з неї вийти. Так от я над цим думаю,оскільки маю то саме.

Згадала вислів,що дипресія це стан,коли встати з кроваті майже,як тягти потяг з вагонами. Але щоб вийти з дипресії треба саме рухатися.

Згадала слова моєї лікарки, що це не найгірше,що зімною траплялось. Замислююсь і це правда.

Все пройде. Треба почати робити те,що любиш. Побалувати себе. Заходити в салон краси,або просто перефарбувати волосся в синій/ червоний/кислотно жовтий. Або зробити красивий макіяж і сходити в магазин/парк/під власний дім.

В дипресії винен лиш один. Саме ти. Бо ти так сприйняв цей світ, цю ситуацію,цю мить. І ти можеш змінити своє ставлення до всього. Прикрасити дім паперовими квітами, намалюваґти мишиний носик сину/ донькі, поїхати до доброго друга в гості,не помити посуд, приготувати/ купити смаколиків, включити музику і потрясти булочками... Та все що завгодно. І пам'ятати,що долю своєї дитини будуємо саме ми. І якщо мама всміхається,всміхається дитина))а ще можна,як Макс втиху з'їсти трохи тортика😜