Привет! Я впервые счастливая мама, но как и многим их вас, мне не хватает пары свободных рук. Ещё у меня нет поблизости бабушек, дедушек и даже друзей. Я не какой-то меланхолик, просто перед самыми родами перебралась в Харьков, родила дочку и понеслось. Это как учиться плавать, когда тебя бросают в бассейн. Я никогда не думала, что это так сложно (психологически) быть одной с ребёнком (муж постоянно на работе), но сейчас, спустя год, мне кажется, я выплыла. Поплыли вместе?
Комментарии
@tatiana_f, хі-хі, вашій дитинці ще 4 місяці, до року ви мене зрозумієте. Воно наростає(
@tatiana_f, круто, все вірно. Я теж встигаю, от зараз підемо на вулицю, мала засне, а я ще за ноутом попрацюю. Щоправда не можу собі дозволити спортзал, мені без нього дуже важко. І з чоловіком трохи інша ситуація. Він ще не доріс до батьківсьва( тільки зараз до нього починає щось доходити
Розумію, теж з чоловіком самі у Харкові. Подруги є, але ж працюють або свої справи. Тому по буднях сама справляюсь, а на вихідних з чоловіком. Буває важкувато, але у цілому нормально. Навіть навпаки мене іноді питають знайомі, яким батьки допомагали або навіть разом жили, як я взагалі сама справляюсь? Мабуть важко? Мабуть нічого не встигаю? А я кажу, що все встигаю, і поприбирати, і їсти приготувати, і собі час приділити. Вони дивуються і кажуть, що то у мене така спокійна дитина, а у них кошмар був! А я думаю, що це не у дитині справа. Просто коли ти одна, ти розраховуєш тільки на себе (ну і чоловіка), а не на родичів, які тобі все зроблять. Ну і дисципліна теж важлива річ. Довелось спочатку дисциплінувати себе, а це було не легко. Зате потім ми зрозуміли, що завдяки цьому ми висипаємось і все встигаємо. Ну майже все ))) Зриви і втома теж, звісно, бувають. Але головне не нити, а просто робити все з любов'ю.
@elnikova, 🙁 жаль, я буду здесь переодически надоедать
@blow_up, вот я тоже так думала и все говорили, что на детских площадках неизбежны знакомства. Но что-то пока не выходит(
@elnikova, изначально я не с кем не знакомилась, ребёнок маленький, летом в коляске почти не спал, носила на руках и коляску за собой тащила. Сейчас, думаю, начнём знакомства офлайн
@ankanishta, да, ещё много всего впереди, но потеплело - это большой плюс. И мы более мобильные✌🏻
Я до сих пор не выплыла, та же ситуация, только ещё и ребенок очень проблемный, за год ни одной ночи не спал нормально, постоянно висит на руках и не отпускает меня из виду и на секунду
И я в Ваших рядах. Тоже почти сама( Подруги есть, но видимся редко. Родители далеко( Я схожу с ума уже от одиночества. Когда кто-то приезжает в гости, так я хоть оживаю немного. А если гостят какое-то время, то вообще в чувство прихожу) Поняла для себя, что мне не так нужна помощь с ребёнком, как живое общение со взрослыми людьми. А с мамочками на площадке как-то все никак не найду общего языка🤷♀️
У меня примерно так же ,родители в другом городе наши,мы с мужем 2 крутимся,так что,понимаю ))))
Да, мать, вы правы. Никогда не думала, что быть беременной это так тяжело физически, а мамой - морально😀😀😀
Но ничего! Мы выплыли, как тараканы - приспособились и в скором времени снова повторим этот аттракцион🤣🤣🤣🤣
@blow_up ну може і так ))