#историямоихродов Частина передзаключна)

#историямоихродов

Частина передзаключна)

21 січня, вечір.... я хочу копченої риби, вона мені снилася всю ніч... чоловік пішов по рибу, я пишу список чого не купили в роддом. Ага, лишилися пеленки і ковдра. Прекрасно) завтра сходимо.

До слова, тренувальних схваток у мене не було, ніяких передвісників також.

Значить поїла смачної риби, лягла спати. Ну як спати?) останній місяць я ходила в туалет кожні дві години. І дуже тяне поясницю... може це воно? Раз в дві години.... цікаво) все купимо, якщо не пройде, сходжу до лікаря.

22 січня, ранок... прокидаюсь від того, що дуже хочу в туалет. Встала і по нозі щось побігло... наче капелька скотилась. Думаю, води? Та ні, щось мало. Піду в магазин, якщо буде більше піду в роддом, там через дорогу перейти.

Поки ми ходили, нічого не тікло, а коли повернулись додому почалося пекло... в мене були коричневі виділення з кров’яними прожилками . Що я собі в той момент в голові накрутила, дякую моєму гінекологу.

В паніці, я збираю всі пакети, викликаю таксі і їдемо з чоловіком у роддом.

Бачили б ви очі таксиста😂 після того як я сказала

-чуєш, Якшо не хочеш приймати роди, їдь швидше в не говори до мене😂

Приїхали ми, мене подивилися, сказали все в нормі, відійшла пробка, але так як срок великий, краще залишитися в них до родів.

І тут почалося пекло... мені боліло все, я не могла ні лежати, ні стояти. Дрімала сидячи на кріслі, благо воно було в палаті...

Понеділок, 23 січня. Ранок 9:10. В відділенні кіпіш, йде професор і заввідділення. Приходить мій лікар, каже йдем на огляд. Роздягайся, зараз я зайду. Вона сказала Я! зайду.

Зайшла.... мій палатний лікар, заввідділення, професор і 12 інтернів. 12!!! Я й побіліла...

Розмова

Лікар- все добре, розкриття мінімальне, можете подивитись(її рука в мені)

Зав- зараз, так все точно( тепер його рука в мені)

Професор- подивлюсь і я, все прекрасно відпочивайте, хлопці все записали?

Я почувала себе як лох... куча молодих хлопців, які заглядають мені між ноги🤦‍♀️

Така процедура була зранку і ввечері.

23 січня, вечір. В мене запор, я випила дуфалак. Так як я спала силячи, то ще пів ночі коментувала, що не діє. Потім подіяло) тягне спину цілий день так, що вже сидіти не можу. Професор сказав, що це вже схватки. Кажу, почалося ще 21, каже такий у тебе організм

24 січня 02:13. Встаю з крісла і відчуваю, що з мене витекло відро води, яке постійно тече. Біжу до медсестри, вона з недовольним виглядом зве лікаря

Лікар мене оглянула, каже розкриття 2 см, послухаєм серце і іди спати, рахуй схватки

Яке спати? Ну як спати? Коли тебе корчить кожні 5 хвилин(

Інтервал зменшується, біль збільшується... такі собі схватки, які тривають третю добу і стільки ж я не сплю

3:15, інтервал 3 звилини, зву медсестру. Каже збирайся в род зал. Телефоную чоловіку. Починається щось страшне...