#Ваніль#
Це був теплий літній вечір. Ми з подругою сиділи на лавочці і говорили,говорили... Серце моє калатало, вже завтра ти поїдеш за кордон і я не побачу тебе довгих 2 роки і хоч ми з тобою розчварилися,легше мені не ставало. В світлі фонарів я побачила твою постать. Ти йшов не певно, видно на підпитку в рожевих капцях зайчиками і це виглядало дуже безглуздо і смішно...
Ти стояв переді мною на колінах,обіймав мене за ноги і казав, що ти ніколи нікого так не любив і що в мене найкрасивіша посмішка і я єдина в світі жінка,яка від природи своєї пахне ваніллю... Ти більше не був мій. Ні через 2, ні через 8 років,12... І найважче те, що всі ці роки я була з тобою серцем. Я як вірний пес завжди буду твоя.
А вчора в мене в під'їзді запахло ваніллю. Я подумала,що хтось пече печиво, але ні)) то хтось навів мені "порчу"😂висипавши два пакетики ванілі мені в поштову скриньку,наче відніс мене на машині часу назад в минуле... В мене ванільне мило і парфуми. Вже 12 років....
Я досі все пам'ятаю

один намек, и я исчезну
один кивок, и я приду
цветком прильну 
и кану в бездну
и сгину в каменном бреду

возьми меня в рабы, изведай
разнузданность, буть госпожой,
мой демон, насладись победой
над уничтоженной душой

а если вынырнет из мрака
охотник на весну твою,
не бойся, я твоя собака
я буду рядом, я убью

о знаю, знаю, ты не любишь,
ты в жизнь играешь, ты живешь,
но ты сама себе уступишь,
ты позовешь