#историяродов Частина 3 Через пів години після епідуралки о 13:30 відчуваю, що хочеться тужиться, сам організм цього…
#историяродов
Частина 3
Через пів години після епідуралки о 13:30 відчуваю, що хочеться тужиться, сам організм цього вимагає і я не розумію чи я народжую чи то позов в туалет, але ті пів години під епідуралкою просто відпочила і трішки кимарнула та й забула про біль.
Кличемо лікарку. От вони такі всі молодці, не панікують, все спокійно, врівноважено. Оглянула мене і каже, що народжуємо, уже 10 см. ЗА пів години після епідуралки відкриття 4 см, просто вау. Сказала, що у анестезіолога золоті руки, бо неоднократно після нього всі відразу народжують. Прийшли неонатолог, акушерки, санітарки і хто там ще не пам'ятаю. Регулювали потуги, протирали лоб, розказували, що робити, але чи то в мене вже не було сил чи то дія епідуралки, але чула їх погано, просила чоловіка повторити або перекласти😆😁 При потугах я не кричала, ні...я просто ричала, ну ніяк не могла синочка випхати, голівка з'явиться і ховається. Попросили чоловіка покласти лікоть мені на живіт коло попи малюка і під керівництвом лікарки, мої слова "Діма, не муч мамку, вилазь" наступні дві потуги стали вирішальними - наш синочок з'явився на світ. Чоловік перерізав пуповину. Що там відбувалось далі - відхід плаценти, щось там підшивали, сказали, що розривів не має, лише зашивали тріщини, мені було байдуже, я дивилась на мою дитинку, який народився як записали о 14:15, але чоловік сказав, що трішки раніше. Я дивилась і запитувала, що чого він фіолетовий, дуже злякалась чи все ок, потім рахували пальчики і сказали, що 10 і 10, а я не розуміла, чого вони перераховують, не може ж бути по-іншому, узі показувало, що все ок(тоді ще не розуміла, що узі - не останній показник). Поклали дитинку на мене і радості були повні штани. Не вірилося в те, що сталось, забулася вся біль до цього, сон як рукою зняло, і знову стало нам з чоловіком так весело як ніколи. Лікарі все хіхікали і піддьоргували чоловіка, що який він молодець, дійсно допомагав при пологах, а не так як деякі або впадуть від побаченого без тями і відкачуй його або просто заважають, і запрошували чоловіка йти до них працювати на пів ставки😁😆
Потім ми всіх обдзвонили, всіх обрадували, що в світі стало на одного мужчинку більше, ми стали батьками, наші батьки - дідами і бабами. Ми їхали народжувати самі, ніхто не знав, ми нікому не казали, не хотіли, щоб переймались і нервували. І нарешті, ми всім сказали, що у нас народився синочок, адже до цього ми нікому не казали стать - ще один мій бзік вагітної😁😆 Так нас стало троє, так з'явився на світ наш центр Всесвіту😍😍
П.с.цікава реакція чоловічої і жіночої статі на поповнення:
Всі чоловіки, які нас вітали з поповненням, найперше запитували "хто народився", "от молодці", "ура, вітаю"
Жінки - "а больно?", "ти як?", "жива?"😁😆
Чи то епідуралка чи то Оліпія допомогли, чи всі разом, але як і хотіла, так і народила швидко і на 39-му тижні. 😇😇😇віра і внутрішній настрой роблять чудеса. Не їла цілий день, не пила, не спала нормально, але те все було не важливо. Я не могла погляду відвести від мого малюка, від мого янгела. Щастю не було меж.
Иришка Савина·
Мама двоих (младенец)
Вы молодец)))
Iryna ·
Мама сына (1 год)
@savinairishka16 дякую)
Катерина·
Мама дочки-младенца
Вы знаете,я немного завидую тем женщинам, которые родили сами, прочувствовали схватки,потуги.Эти воспоминания по-настоящему безценны.У меня было кесарево...нет,я не хочу сказать,что все было без эмоций, переживаний и боли.Боль была около месяца так точно... Конечно теперь всё вспоминаешь с улыбкой)))
Iryna ·
Мама сына (1 год)
@evelina2005 це круто, що ми народжуємо в часи коли дозволено партнерські пологи. Я б померла там сама. Круто, що дитинка постійно поруч. Хоч і свекруха мені казала, що раніше забирали і лежали в пологовому 10 днів, щоб мама відпочила і спала, але я так раділа коли мене виписали через 2 дні. Дома і стіни лікують. Я і пдр не казала нікому, бо моя мама казала, щоб я їй сказала. Кажу їй, що що ж це змінить, а вона мені "приїду до тебе", кажу їй"тебе не пустять", а вона "я буду круги наматувать кругом пологового"😁😀така вона в мене вразлива. А коли їй сказали, що народили - її реакція - сльози і каже "больно", а потім "я така рада, що хлопчик, не буде все життя мучитись від кд і полонів"😁😂😂😂
Iryna ·
Мама сына (1 год)
@katia..... Так, все згадуєш з посмішкою, навіть ту біль, але вона теж забувається, пам'ятаю, що було больно і корчило від болі, в пам'яті є, але всерівно- побачив маля і все забулося і стало смішно і весело...тіло вже забуло відразу, що таке перейми і потуги, але як не як всі жінки-герої, лише виносити дитину - огого зусилля. Головне, що дітки є і все добре, здорові. При кесареві живіт ще болить, так? Перші місяці після пологів важко сидіти, ходити, пісі-каки, ниє все в середині(((
Iryna ·
Мама сына (1 год)
@evelina2005 ахаха, я з подуй на меня))) свекруха розказувала, що прийшов її чоловік до неї після пологів, хотів обнять, поцілувать, а вона йому сказала не трогати її, так бідна відходила від пологів(( казала, що майже 2 доби народжувала((
Iryna ·
Мама сына (1 год)
@evelina2005 ой, а мене, другу дитину, мама народила вдома, пологовий був закритий на мойку, поки батько шукав машину, щоб відвезти в інший, все сталось дуже швидко. Ото герой))сусідка-фармацевт прийняла пологи і стала моєю хрещеною😁
Катерина·
Мама дочки-младенца
@iryna.aleksandrovna....начиталась здесь у девочек с КС,что чем раньше встанешь после операции,тем будет легче разходиться.Я встала через 6 часов и эту боль сравнить ни с чем не могу.И да, тяжело было сидеть, лежать около месяца.... ахххха,а когда выписывались с роддома,сказала скоро к вам вернусь,хочу ещё,мне понравилось 😂